1540-і рр.

Ансамбль фресок у церкві святого Онуфрія в Лаврові – зразок монументального малярства перемишльської школи

1543 р.

Перша документальна згадка про діяльність іноземних митців у Львові – майстер-будівничий Петро Італієць з Луґано

1543 р.

Надрукована праця М. Коперника «Про обертання небесних сфер»

1-а пол. XVI ст.

Формування традиції монументального фрескового малярства з регіональними особливостями: розписи у львівських громадських спорудах, в церкві святого Миколая в с. Мильці на Волині, в замковій каплиці в Хотині і в церкві апостолів Петра і Павла в Кам’янці-Подільському

1528–1608 рр.

Роки життя князя Костянтина Острозького, київського воєводи, засновника острозького культурного осередку

1547 р.

Іван Грозний отримує титул царя

1534 р.

Церковний розкол, утворення Англіканської Церкви. Король Генріх VIII оголошує себе главою церкви

1550–1556 рр.

Дмитро Вишневецький споруджує фортецю на острові Мала Хортиця. Заснування Запорозької Січі

1550–1600 рр.

Другий етап розвитку ренесансної архітектури у Польщі – поява регіональних шкіл, початки маньєризму. Проекти «ідеальних міст» – Замосць, Жовква. Спорудження нових резиденцій – замки в Плаковіцах, в Баранові Сандомєрському, Красічині. Міські ратуші і кам’яниці в Познані, Кракові, Гданську, Сандомирі та ін.

1540 р.

Папське благословення на діяльність Єзуїтського ордену (створений в Іспанії 1534 р.)

1-а пол. XVI ст.

Ранні пам’ятки українського золотарства із Галичини і Волині (оправи Євангелій, кадильниці, літургійний посуд)

1-а пол. –сер. XVI ст.

Взаємовпливи станкового малярства і книжкової ілюмінації: Євангеліє з Хишевич (1546).
Мініатюри Служебника і Євангелія майстра Андрійчини, західна іконографічна традиція у мініатюрах львівського Антифонаря

2-а пол. XVI ст.

Пам’ятки ренесансної оборонної архітектури: замки в Старокостянтинові, Бережанах, Кругла вежа Острозького замку

1540-і рр.

Мистецтво пізнього Відродження і маньєризму у Франції: палац Фонтенбло

1537–1541 рр.

Завершення розписів у Сикстинській капелі, композиція Мікеланджело «Страшний суд» – перехід від ренесансу до бароко

1556–1561 рр.

Пересопницьке Євангеліє

1558–1561 рр.

Війна Московської держави з Лівонією за прибалтійські землі (Лівонська війна), поразка і розпад Лівонської держави і її поділ між Великим князівством Литовським і Річчю Посполитою

1545–1563 рр.

Тридентський собор

1565–1608 рр.

Зафіксовані відомості про малярську майстерню у Львові, яку очолював Лаврентій Пилипович (Лаврентій Пухала). Серед учнів і послідовників відомі живописці Федір Сенькович і Микола Петрахнович

1560-і–1570-і рр.

Розвиток скульптури європейської традиції на західноукраїнських землях – надгробки, епітафії та вівтарі (майстри Герман ван Гутте, Генріх Горст, Якуб Трвалий, Джан Марія Моска)

1560-і–1580-і рр.

Діяльність будівничих італійського походження у Львові й західноукраїнських землях (на службі в магнатів у Меджибожі, Острозі, Тернополі, Ізяславі, Києві)  – утвердження стилістики пізнього ренесансу в українській архітектурі

1569 р.

Люблінська унія між Великим князівством Литовським і Польським королівством – утворення федеративної держави Речі Посполитої

1564 р.

Поява ордену Єзуїтів у Польському королівстві

1569 р.

Заснування орденом Єзуїтів колегіуму у Вільно (з 1578 р. – академія)

1562–1598 рр.

Гугенотські війни у Франції

1565 р.

Початок Нідерландської революції, спроба Голландії завоювати незалежність від Іспанії

1573 р.

Іван Федорович започатковує (за іншою версією – відновлює) друкарство на українських землях

1572 р.

Кінець династії Ягеллонів. Запровадження виборної монархічної системи у Польському королівстві (існувала до 1795 р.)

1570 р.

Опубліковано трактат А. Палладіо «Чотири книги про архітектуру»

1571 р.

Битва при Лепанто, флот Священної ліги завдав поразки флоту Османської імперії в  Середземному морі

1572 р.

Варфоломіївська ніч у Парижі, масове вбивство протестантів (гугенотів) католиками

1576–1577 рр.

Заснування князем Костянтином Острозьким друкарні та школи в Острозі (існувала до 1636 р.). Виникнення літературно-наукового гуртка

1576–1586 рр.

Правління в Речі Посполитій короля Стефана Баторія

1579 р.

Заснуваня Республіки Семи Об’єднаних Нідерландів (Семи Провінцій)

1581 р.

Перше повне видання всіх книг Св. Письма церковнослов’янською мовою, здійснене в Острозі заходами князя Костянтина Острозького і підготовлене гуртком учених при Острозькій школі. Надрукована друкарем Іваном Федоровичем (Федоровим)  на папері з філігранями Буської папірні і містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами. Видання «Хронології» Андрія Римші, першого друкованого віршованого твору

1581–1585 рр.

Сибірський похід Єрмака – початок підкорення росіянами Сибіру

1582 р.

Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій ХІІІ)

1588 р.

Надання ставропігії від константинопольського патріарха львівському Успенському православному братству

1587–1632 рр.

Правління в Речі Посполитій короля Сигізмунда ІІІ Вази

1591–1787 рр.

Діяльність братської друкарні у Львові

1589 р.

Заснування патріархії у Москві, обрання патріархом Іони

1591 р.

Останній похід кримського хана на Москву – поразка татар

1588 р.

Невдала спроба Іспанії завоювати Англію з допомогою Непереможної Армади

1589–1792 рр.

Правління династії Бурбонів у Франції

1572–1629 рр.

Спорудження архітектурного ансамблю Успенської церкви у Львові

1595 р.

Спорудження костелу бенедиктинок у Львові

Кін. XVI ст.

Ренесансна забудова середмістя Львова

1595–1657 рр.

Роки життя Богдана Хмельницького

1598 р.

Кінець династії Рюриковичів у Москві

1598 р.

Нантський едикт, релігійне примирення між католиками і гугенотами

1596 р.

Берестейський собор. Початок міжконфесійної боротьби

Кін. XVI ст.

Перші збережені зразки дерев’яного храмового будівництва в Україні: церкви Зішестя Святого Духа в Потеличі, Собору арх. Михаїла у Волі Висоцькій, Святого Духа в Рогатині (Львівщина), святого Дмитра у Гішині, Успенська церква у Качині (Волинь)

2-а пол. XVI–1-а пол. XVIІ ст.

Волинь, Поділля, Житомирщина – поширення ідей Реформації. Діяльність антитринітаріїв, кальвіністів, социніан. Протестантське шкільництво в Україні (останню школу социніан ліквідовано у 1658 р.)

Кін. XVI–поч. XVIІ ст.

Поява графічних текстових ілюстрацій в українській рукописній книзі

Кін. XVI–поч. XVIІ ст.

Класицизм в живописі Італії: мистецтво братів Караччі

Кін. XVI–поч. XVIІ ст.

Зародження та розвиток українського декоративного різьблення по дереву.
Синтез європейських орнаментальних мотивів із традиційною українською іконографією у різьбленні іконостасів

Кін. XVI–1-а пол. XVIІ ст.

Поява і розвиток нової жанрової системи малярства у львівському мистецькому осередку: збережені зразки портретів шляхти і міщан, документальні згадки про картини батального жанру.
Формування схеми репрезентативного портрета

Кін. XVI ст.

«Живописна революція» Караваджо (1571–1610): реалістичний релігійний живопис, відмова від міфологічно орієнтованої ренесансної іконографії, використання контрастів світла і тіні («к’яроскуро»), драматичних ефектів освітлення

1600–1630 рр.

Спорудження комплексу монастиря бернардинів у Львові (архітектори Павло Римлянин, Амвросій Прихильний, Андрій Бемер) –nbsp]стилістика північноєвропейського маньєризму у вирішенні фасаду костелу

1600–1650 рр.

Архітектура маньєризму в Польщі, поширення раннього бароко – ансамблі міської забудови в м. Гданськ, Казімєж Дольни, Краків, Варшава, Ярослав

Поч. XVIІ ст.

Новий стиль в архітектурі. Барокова архітектура Італії: містобудівні принципи в ансамблі Ватикану (Борроміні), площа Навона в Римі

1608 р.

Заснування єзуїтських колегіумів у Львові і Луцьку, у Вінниці, Барі, Бересті (1610–1617), в Острозі (1624)

1607 р.

Заснування перших англійських колоній у Північній Америці і перших торгових форпостів в Індії (1611–1612)

1600–1610 рр.

Поширення книжкової гравюри в Україні: видання стрятинської і крилоської друкарень (Служебник 1604 р., Требник 1606 р., Учительне Євангеліє 1606 р.).
Перші дереворити львівських літургійних і теологічних книг

1605–1612 рр.

Польська присутність у Москві (правління Лжедмитрія, боротьба за трон, польсько-російська війна)

1609 р.

Винайдення телескопа в Нідерландах (вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 р.)

1-а пол. XVIІ ст.

Скульптурна пластика майстрів німецько-нідерландської традиції в містах і магнатських резиденціях Галичини і Волині. Творчість Йогана Пфістера, Мельхіора Ерлемберґа та заснованих ними майстерень

1613–1917 рр.

Правління династії Романових у Росії

1-а пол. XVIІ ст.

Розвиток золотарства: монастирські осередки та міські майстри

1-а пол. XVIІ ст.

Народний напрям у монументальному малярстві: розписи дерев’яних церков Собору арх. Михаїла у Волі Висоцькій, Зішестя Святого Духа в Потеличі (Львівщина), храмів у Поворознику, Радружі та Горайці (територія сучасної Польщі)

1-а пол. XVIІ ст.

Нідерландський художник Франс Хальс одним із перших живописців доби бароко починає працювати в техніці «alla prima» (техніка олійного малярства, що передбачає швидку роботу з декількома шарами фарби одночасно, на противагу класичному підходу, коли кожен наступний шар наносять після висихання попереднього)

1-а пол. XVIІ ст.

Традиційні зразки резиденційного оборонного будівництва: замки в Пневі, Золотому Потоці, Сидорові, Скалаті, Жванці, перебудова замків у Дубно, Олеську.

1600-і–1640 рр.

Архітектурно-будівельна діяльність ордену єзуїтів у Львові і Луцьку. Спорудження костелу св. ап. Петра і Павла у Львові (1610–1630, архітектор Джакомо Бріано) – першого зразка барокового храму на українських землях

1615 р.

Заснування братства і школи у Києві, початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря.

1618–1648 рр.

Тридцятилітня війна в Європі між двома коаліціями держав: Габсбурзькою католицькою (Австрія, Іспанія, Польща, Ватикан)  і протестантською (Англія, Нідерланди, Данія, Франція, Швеція). Поразка Габсбурзької коаліції

1620 р.

Відновлення православної митрополії у Києві, висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького в сан митрополита

1621 р.

Перемога польсько-козацького війська над турками під Хотином

1629 р.

Дж. Л. Берніні призначений архітектором собору Св. Петра і палаццо Барберіні

1630–1647 рр.

Перебування в Україні французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. Спорудження замків за новою європейською бастіонною системою (Кодак, Бар, Броди, Підгірці, Збараж)

1-а пол. XVIІ ст.

Барокова скульптура в сакральній і світській архітектурі: творчість Берніні (скульптурні композиції для інтер’єру собору святого Петра в Римі)

1630-і рр.

Розквіт книжкової гравюри у Львові: багатоілюстровані видання з дереворитами майстра Іллі, котрий невдовзі переїжджає до Києва (Анфологіон 1632 р., Апостол 1639 р., Октоїх 1640 р.)

1630 р.

Заснування англійської колонії на березі затоки Массачусетс

1632 р.

Початок діяльності Києво-Могилянського колегіуму на основі об’єднання Братської та Лаврської шкіл

1-а пол. XVIІ ст.

Французький живопис: між реалізмом (Жорж де Латур, брати Ленен) і класицизмом (Пуссен, Лоррен)

1632–1647 рр.

Митрополитом Київським був Петро Могила

1632–1648 рр.

Правління в Речі Посполитій короля Владислава IV

1-а пол. XVIІ ст.

Нові естетичні ідеали у фламандському живописі: реалізм і вітальність в мистецтві Рубенса, портрети Франса Гальса, бароковий живопис Якоба Йорданса, натюрморти і пейзажі Франса Снейдерса

1648 р.

1630–1640-і рр.

Масові переселення українських селян та козаків з Волині і Поділля. Заселення Слобожанщини

1630–1660 рр.

Правління роду Ракоці у Семигородському князівстві (Трансильванії)

1-а пол. XVIІ ст.

Золота доба голландського живопису: мистецтво Рембрандта, Вермеєра. Розвиток жанрового живопису (малі голландці) і натюрморту

1633 р.

Початок видання друкарнею Києво-Печерського монастиря книг латинською та польською мовами.

1-а пол. XVIІ ст.

Бароковий живопис Іспанії: Веласкес, Сурбаран

1620-і–1650-і рр.

Поява та поширення окремих тиражованих гравюр-ікон

1630-і–1640-і рр.

Розвиток «сакрального» портрета у православному і греко-католицькому середовищі Львова: портретні зображення на корогвах (відомі з кін. ХVІ ст.), епітафіях, донаторських іконах

1-а пол. XVIІ ст.

Барокова архітектура в Польщі: Краків – церква святих Петра і Павла і катедра на Вавелі, резиденції і замки (Уяздовський, Красінських, Вілянув, палац в Ланьцуті)

1638 р.

Іконостас для Успенської церкви у Львові (Микола Петрахнович)

1638 р.

Перше масове переселення козаків та селян на Слобожанщину

1644–1645 рр.

Створення іконостасу для церкви Параскеви П’ятниці у Львові (альтернативне датування 1600–1610)

1644 р.

Петро Могила запрошує малярів з Афону для виконання ансамблю стінописів церкви Спаса на Берестові в Києві: пізня трансформація візантійських традицій монументального малярства під впливом реалістичного живопису європейського раннього Відродження

1648 р.

Початок визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького

1642–1651 рр.

Громадянська війна в Англії

1648–1649 рр.

Діяльність василіанської друкарні в Уневі

1648–1793 рр.

Французька академія (Королівська академія живопису і скульптури)

1648 р.

Вестфальський мир – завершення Тридцятилітньої війни

1649 р.

Укладення Зборівського мирного договору між Богданом Хмельницьким і Яном ІІ Казимиром, за яким територія козацької України обмежувалася Київським, Чернігівським і Брацлавським воєводствами

1-а пол. XVIІ ст.

Поширення стилю бароко в архітектурі європейських міст (Париж – парк Тюїльрі, площі Мансара, ансамбль Версалю, Рим, Венеція – барокові собори (архітектори Г. Гваріні, К. Мадерна)

1650 р.

Видання «Опису України» Ґійома де Боплана у Руані

Сер.–2-а пол. XVIІ ст.

Дельфтська школа живопису: Ян Вермеєр, Пітер де Гох

1650-і–1660-і рр.

Спорудження системи укріплень православних монастирів у Почаєві та Крехові. Заснування Хрестовоздвиженського монастиря у Полтаві

2-а пол. XVIІ ст.

Пам’ятки дерев’яного церковного будівництва на Правобережжі: церква св. Юрія в Ісаях (1663), церква св. Миколая в Кам’янці-Бузькій (1667), церква Різдва Прсв. Богородиці в Яворові (1670), церква св. Миколая в Сасові (1683), церква св. арх. Михаїла в Кутах біля Олеська (1697) – тридільні храми з різними варіантами перекриття і кількістю бань

2-а пол. XVIІ ст.

Розвиток орнаментального декоративного різьблення по дереву: продовження традицій оздоблення іконостасів початку XVII ст. із незначними доповненнями іконографії (композиція «дерево Єссея»)

2-а пол. XVIІ ст.

Українська скульптура європейської традиції на західноукраїнських землях: осередки у Львові, Жовкві, Бережанах (вівтарі, надгробки, скульптурні обрамлення в інтер’єрах храмів)

1650-і рр.

Заснування міст Слобідської України – Харкова, Охтирки, Салтова

1654 р.

Переяславська рада. Угода з Москвою

1655–1660 рр.

Польсько-шведська війна

1658 р.

Гетьман Іван Виговський підписує Гадяцький договір із польським урядом про входження до складу Речі Посполитої козацької держави – Великого князівства Руського (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства)

1656–1658 рр.

Московсько-шведська війна

1661 р.

Відкриття університету у Львові

1661 р.

Видання Києво-Печерського патерика з дереворитами майстра Іллі у друкарні Києво-Печерської лаври

1660-і–1690-і рр.

Розвиток мистецтва деревориту на західноукраїнських землях – ілюстрації літургійних і навчальних книг друкарні Львівського Успенського (Ставропігійського) братства, Унівського монастиря. Гравери Василь Ушакевич, Доротей, Іван Глинський, Євстафій Завадовський, Діонісій Сінкевич, Никодим Зубрицький

1660–1688 рр.

Реставрація монархії. Правління династії Стюартів в Англії

1663 р.

Розкол гетьманату між Правобережжям і Лівобережжям

1663–1722 рр.

Діяльність у Москві Малоросійського приказу, який керував справами Лівобережної України як автономного державного утворення у складі Російської держави

1666 р.

Обрання гетьманом Петра Дорошенка, боротьба за об’єднання всіх українських земель в єдиній державі

1667 р.

Андрусівське перемир’я між Польщею і Москвою, поділ козацької України по Дніпру

1667 р.

Завершення будівництва площі Дж. Л. Берніні перед собором Св. Петра в Римі

1661–1715 рр.

Абсолютизм у Франції, правління Людовика ХІV

1669 р.

Перехід Закарпаття до складу Угорщини

1672–1699 рр.

Поділля під владою Османської держави

1674 р.

Проголошення козацькою радою Івана Самойловича гетьманом всієї України

1674–1696 рр.

Правління Яна ІІІ Собєського в Польщі

1664 р.

Англійці починають контролювати Новий Амстердам (Нью-Йорк)

1674 р.

Заснування друкарні при Спасо-Преображенському монастирі в Новгороді-Сіверському на кошти чернігівського архієпископа Лазаря Барановича. З 1679 р. друкарню перенесено до Чернігова

1670-і–1680-і рр.

Спорудження барокових соборів у Лівобережній України (Троїцький собор Густинського монастиря, Троїцький собор Єлецького монастиря, Миколаївський собор Крупницько-Батуринського монастиря, Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря, Покровський собор в Харкові)

1678 р.

Людовік XIV починає масштабні будівельні роботи у Версалі

1670-і–1680-і рр.

Нечисленні збережені пам’ятки львівського портретного малярства. Розвиток жанру натрунного портрета, що залишався актуальним до кінця XVIIІ ст.

Ост. третина XVIІ ст.

Формування і діяльність школи сницарства у Жовкві, що пов’язана із місцевим малярським осередком. Ранні зразки робіт школи – різьблений декор іконостасів І. Рутковича з Вознесенської церкви у Волиці-Деревлянській (поч. 1680-х), церкви Різдва Христового у Жовкві (1697–1699).
Серед пізніших пам’яток – різьблене оздоблення іконостасів жовківських церков Різдва Богородиці (зібраний з ікон 1710–1750-х рр.), Святої Трійці (1720), збережені фрагменти втрачених іконостасів Миколаївської церкви Крехівського монастиря, церкви Іоана Предтечі Краснопущанського монастиря

Ост. третина XVIІ ст.

Розвиток традицій різьбленого оздоблення іконостасів у Києві, на Лівобережжі та Слобожанщині: втрачені й відомі лише за світлинами іконостаси Троїцького собору Густинського монастиря, Микільського військового собору, Георгіївської церкви Видубицького монастиря та ін.

Ост. третина XVIІ ст.

Перші збережені пам’ятки світського портретного малярства Києва та Лівобережжя, що продовжують документально зафіксовану традицію першої половини XVII ст..
Творче переосмислення стилістики «сарматського портрета»  у ранніх портретних зображеннях козацької старшини.
Збережені зразки ктиторських і епітафійних портретів (останній жанр розвивався з другої половини XVII ст. до 1760-х рр.)

1677–1681 рр.

Московсько-турецька війна за Правобережну Україну

2-а пол. XVIІ ст.

Розвиток барокового стилю в чеській архітектурі

1683 р.

Битва під Віднем. Перемога об’єднаного війська Священної Римської імперії та Речі Посполитої над турками

1680-і–1710-і рр.

Розквіт української гравюри на металі у Києві та Чернігові – творчість Олександра і Леонтія Тарасевичів, Інокентія Щирського, Лаврентія Крщоновича, Даниїла Галяховського, Івана Мигури, Івана Стрельбицького (ілюстрації до богослужбових книг, теологічних трактатів, панегіриків, великоформатні тези – «конклюзії»)

1686 р.

Підпорядкування київської митрополії московському патріархату

1686 р.

«Вічний мир» – мирний договір між Польщею та Росією, що закріплював поділ українських територій між двома державами

Ост. третина XVIІ –поч. XVIІІ ст.

Розквіт австрійського бароко. Будівельні роботи у Відні. Бароко в Німеччині – розбудова Берліну

2-а пол. XVIІ–поч. XVIІІ ст.

Монументальний стінопис мурованих храмів на Правобережжі стає рідкісним явищем, натомість продовжує розвиватися малювання дерев’яних церков: церкви Святої Трійці в Сихові (Львів, 1683 р.), св. Миколая в Дмитровичах (1698), св. Юра і Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі (Львівщина), Успенська церква у Новоселиці, св. Параскеви в Олександрівці (Закарпаття)

2-а пол. XVIІ–поч. XVIІІ ст.

Утвердження розгалуженої системи малярських осередків на західноукраїнських землях.

1687 р.

Обрання гетьманом Івана Мазепи

1687 р.

Заснування слов’яно-греко-латинської академії в Москві за зразком Києво-Могилянської

1689–1725 рр.

Правління Петра І в Росії

1688 р.

«Славна революція» в Англії, скинення з престолу Якова ІІ

1690-і–1708 рр.

Активна меценатська діяльність Івана Мазепи: фундація 12 новозбудованих і реконструкція 20 наявних храмів. Реалізація державної програми створення представницького архітектурного середовища.
Чернігівський колегіум, Микільський військовий і Богоявленський собор братського монастиря в Києві, Троїцький собор в Чернігові, Вознесенський у Переяславі. Перебудова Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври

1699 р.

Річ Посполита: постанова про заборону православним займати виборні посади в магістратах

Кін. XVIІ–XVIІІ ст.

Розвиток барокової архітектури в Угорщині: палаци в Буді, Пешті, Геделле, Рацкеве, університетська церква, церкви св. Анни, францисканців у Пешті, св. Катерини в Буді, церква міноритів в Егері

1690-і рр.

Вцілілі зразки житлової мурованої архітектури Гетьманщини: одно- чи двоповерхові споруди з анфіладним розплануванням, наближеним до традиційної схеми «хати на дві половини», з високими двосхилими дахами, ґанками і галерейками (кам’яниця Я. Лизогуба в Седневі і Чернігові, будинок війта в Сумах, кам’яниці І. Мазепи в Іванівці і Києві, т. зв. будинок Полуботка в Чернігові)

1694 р.

Києво-Могилянська колегія отримує статус академії

1700 р.

Запровадження нового літочислення в Російській державі

1703 р.

Заснування Санкт-Петербургу

1699 р.

Габсбурги відвойовують в турків Угорщину

1694 р.

Заснування банку Англії

1701 р.

Утворення Прусського королівства (існувало до 1918 р.)

2-а пол. XVIІ–XVIІІ ст.

Кілька варіантів планово-просторової структури мурованих православних храмів у Києві, на Лівобережжі, Наддніпрянщині  та Слобожанщині: 1) тип тридільного одно- або трибанного храму (верх центрального зрубу вищий за бічні) з симетрично добудованими об’ємами – поширився спершу в дерев’яній сакральній архітектурі, пам’ятки якої не збереглися, а згодом в мурованій (Миколаївська церква в Глухові 1695 р., пізніше перебудована, церква Різдва Прсв. Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври; Покровський собор в Харкові 1689 р., Воскресенський собор в Сумах 1703 р., Воскресенська церква Хорошівського монастиря 1759 р. – двоярусна конструкція запозичена з російської традиції храмового будівництва); 2) тип хрещатого п’ятидільного храму, одно-, п’яти- чи дев’ятибанного, з вбудованими по кутах нижчими невеликими об’ємами(собор святого Миколая в Ніжині 1668 р., Троїцька церква Густинського монастиря 1674 р., Спасо-Преображенський собор в Ізюмі 1684 р., Георгіївський собор Видубицького монастиря 1701 р., Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях 1732 р.); 3) тип тринавного хрестокупольного храму (в плані це базиліка, але всі нави однакової висоти) з  склепіннями на стовпах – нечисленні зразки, споруджені західноєвропейськими будівничими (Троїцький монастирський собор в Чернігові 1695 р., Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря 1692 р.); та пов’язаний з ним 4) тип хрещатого п’ятибанного храму з симетричними вежами на фасаді(Хрестовоздвиженський монастирський собор в Полтаві 1709 р., дещо спрощені – Благовіщенські собори в Ніжині 1716 р. і Березні 1778 р., варіант ротонди з вписаною в неї хрещатою дев’ятиверхою церквою – Покровська церква в Піддубцях 1745 р.); 5) комбінація хрестокупольного і багатодільного типу храмів (Спасо-Преображенська церква в Ніжині 1757 р., Троїцький собор в Глухові 1720–1806 рр. – втрачений, Успенський собор в Охтирці 1738 р., собор Різдва Богородиці в Козельці 1752–1763 рр.); 6)   архаїчні і маргінальні типи храмів: безбанні церкви зального типу, взірцем для яких була Іллінська церква в Суботові 1656 р.; триконхові храми за проектами І. Григоровича-Барського (Покровська церква на Подолі в Києві 1765 р., Михайлівська церква у Воронежі на Сумщині 1770 р.); тетраконх – однобанний центричний храм з чотирма екседрами або апсидами навколо основного четверика, вперше з’являється у 1750-х рр. (Трьохсвятительська церква в Лемешах 1760 р., Вознесенська церква в Коропі 1764 р.)

2-а пол. XVIІ–XVIІІ ст.

Поява і розвиток численних осередків церковного і світського золотарства у Києві, Львові, Чернігові, Ніжині, Глухові. Урізноманітнення технік із перевагою карбування, поширення живописної емалі (шати ікон, оправи Євангелій, дарохранильниці, посуд)

2-а пол. XVIІ–XVIІІ ст.

Розвиток національної традиції мистецтва шиття: літургійне шитво і зразки орнаментального шиття світського вбрання p>

2-а пол. XVIІ–1-а пол. XVIІІ ст.

Поява найрозвиненіших типів багатоярусних іконостасів (Сорочинський іконостас та іконостас Козелецького собору збережені, серед втрачених – іконостас Успенського собору Єлецького монастиря, Георгіївської церкви Видубицького монастиря, іконостаси Гамаліївського монастиря і Миколаївського собору в Ніжині)

2-а пол. XVIІ–XVIІІ ст.

Розвиток станкового релігійного малярства на західноукраїнських землях: творчість майстрів львівського осередку, вівтарні образи європейських митців для католицьких храмів Волині й Поділля

Кін. XVIІ–поч. XVIІІ ст.

Спорудження нових монастирських комплексів на Лівобережжі (Наддніпрянщині і Слобожанщині): Троїцький у Чернігові, Микільський у Києві, Благовіщенський у Ніжині, Покровськийу Харкові, Троїцький біля Охтирки, Мгарський біля Лубен, Красногірський біля Золотоноші, Успенський у Глухові, Хрестовоздвиженський у Полтаві, Михайлівський та Вознесенський у Переяславі, Гамаліївський, Максаківський, Пустинно-Рихлівський та ін.

XVIІІ ст.

Розвиток регіональних шкіл сакральної дерев’яної архітектури: тридільні триверхі й одноверхі церкви Львівщини, Волині та Поділля; гуцульські, бойківські та лемківські типи дерев’яних церков; українські храми Холмщини і Підляшшя; декілька типів п’ятизрубних і дев’ятизрубних хрещатих в плані церков Подніпров’я і Лівобережжя з різними конфігураціями зрубів і кількістю бань

XVIІІ ст.

Перші збережені пам’ятки українського килимарства. Формування регіональних традицій орнаментики та композицій (квіткові мотиви на Лівобережжі, геометричний орнамент на західноукраїнських землях)

1-а пол. XVIІІ ст.

Розквіт родинно-меморіальних портретних галерей у резиденціях магнатів і шляхти на Правобережжі: галерея портретів Вишневецьких з замку в Вишневці на Волині (1730–1740-і рр.), галереї з замків-палаців Собєських у Жовкві, Жевуських у Підгірцях, Сенявських у Бережанах, роду православних шляхтичів Денисок-Мокосіїв у замку в с. Берег на Волині (кін. XVIII ст.).
На Лівобережжі починається формування родових галерей портретів козацької старшини, де парадним портретам відведено другорядну роль

XVIІІ ст.

Живописні портрети українських церковних ієрархів: на Лівобережжі їх виконували переважно художники малярної майстерні Києво-Печерської лаври, наслідуючи більш ранні репрезентативні фрескові портрети у храмових інтер’єрах, на західноукраїнських землях утвердилася традиція створення камерних портретів, орієнтованих на європейські зразки

XVIІІ ст.

Поява станкової народної картини: малярські твори із зображеннями козаків (різні варіації образу «козака Мамая») та селян

1707 р.

Укладення українсько-шведського союзу

1709 р.

Поразка шведських військ під Полтавою. Знищення Запорозької Січі (Чортомлицької)

1713 р.

Утрехтський мирний договір. Встановлення нових кордонів між Іспанією, Францією, Австрією. Початок домінування Великобританії у судноплавстві, торгівлі та фінансовій сфері

1710–1712 рр.

Конституція Пилипа Орлика

1717 р.

Заснування першої масонської ложі (Лондон)

1710-і–1730-і рр.

Поява в церковному монументальному малярстві Лівобережної України тематики «Вселенських соборів» (Софійський собор в Києві, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври)

1715 р.

Смерть Людовіка XIV, початок регентства Філіппа ІІ, герцога Орлеанського

1720-і рр.

Заснування тютюнових, суконних і полотняних мануфактур у Лівобережній Україні

1720-і–1750-і рр.

Стиль рококо в мистецтві Західної Європи: сакральна і палацова архітектура у Франції та Австрії (архітектори Фішер фон Ерлах, Філіпо Ювара, Анж-Жак Габріель, Йоган Лукас фон Гільдебрандт)

1720 р.

Собор (синод) у Замості – реформа греко-католицької Церкви

1720-і–1730-і рр.

Стінописи Успенського собору (втрачені після невдалих перемалювань 1893–1894) і Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври (ансамбль збережено): іконографічна програма розроблена майстрами Лаврської іконописної майстерні. Ця майстерня була каталізатором вироблення нових і варіантного урізноманітнення традиційних іконографічних схем, поширення формально-стилістичних новацій у сакральному мистецтві України, а також за її межами, наприклад, на Балканах

XVIІІ ст.

Розквіт жанру ведути (міського пейзажу) в італійському живописі (Каналетто, Белотто, Гварді)

1720-і–1730-і рр.

Монументальні барокові іконостаси Києва та Лівобережжя: іконостас Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, нижній ярус іконостаса Софійського собору, іконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях (до цього напряму належить також іконостас Вознесенської церкви в Березні 1760-х рр.)

1720-і–1750-і рр.

Перебудова архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври після пожежі 1718: звели Ковнірівський та Економічний корпуси, корпус клірошан, будинки митрополита та намісника, здійснено реконструкцію Успенського собору, побудовано дзвіниці на Ближніх і Дальніх печерах

1720-і–1780-і рр.

«Бароковий історизм» в образотворчому мистецтві: звернення до образів історичного минулого, трактованих в сучасній бароковій стилістиці (галереї портретних зображень київських князів у монументальних живописних ансамблях Успенської церкви Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору, Софійського кафедрального собору)

1720-і–1-а пол. XVIІІ ст.

Відродження української гравюри на металі – осередки у Києві  (Аверкій Козачківський, Григорій Левицький, Никодим Зубрицький), Львові (Іван Филипович, М. Фуґлевич, Т. Троцкевич), Почаєві (Йосип і Адам Гочемські, Теодор Стрельбицький)

1720 р.

Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою

1721 р.

Проголошення Російської держави імперією (до 1917)

1723–1747 рр.

Подорож Василя Григоровича-Барського містами Європи та Сходу – однойменна ілюстрована автобіографічна книга вперше була видана у Санкт-Петербурзі у 1778 р.

1724 р.

Заснування Академії наук у Санкт-Петербурзі

1-а пол. XVIІІ ст.

Монументальні розписи в храмових і світських інтер’єрах пізнього бароко і рококо (Джамбатіста Тьєполо, Космас Даміан Азам). Ілюзіоністичний фресковий живопис – квадратура

1730–1740 рр.

Спорудження архітектурного комплексу єзуїтського колегіуму в Кременці (архітектор П. Гіжицький)

1721 р.

Мирний договір між Росією і Швецією, Росія здобула вільний вихід до Балтійського моря, закріпила за собою землі Прибалтики

1-а пол. XVIІІ ст.

Мистецтво декору –  ансамблеве оформлення житлових інтер’єрів в стилі рококо: дерев’яне різьблення, ліпнина, лак, розпис, гобелени (Франсуа де Кювільє, Шарль Куапель)

1730-і–2-а пол. XVIІІ ст.

Спорудження палацово-паркових комплексів – нового типу репрезентативних будівель адміністративного і житлового призначення: резиденції у Вишневці, Ізяславі, Оброшино, Кристинополі, Рівному, Глухові, Києві.
Поява європейського типу парадної резиденції, пристосованої до міської планувальної структури: палаци Бесядецьких і Любомирських, резиденція греко-католицьких митрополитів при соборі св. Юра у Львові

1730-і–2-а пол. XVIІІ ст.

Розквіт монументального малярства католицьких храмів на Правобережжі: діяльність європейських (Дж.-К. Педретті, А. Тавелліо, С. Екштейн, Ю. Маєр) та львівських майстрів (Б. Мазуркевич, С. Строїнський, Т. Ґертнер, А. Солецький).

Документальні свідчення про існування ансамблів стінопису у світських інтер’єрах – приватних міських будинках і палацових резиденціях на теренах Західної України (С. Строїнський, Т. Ґертнер, А. Тавелліо, Ю. Пратгль) та на Лівобережжі і Півдні України (резиденції імперських чиновників та церковних ієрархів, над оздобленням яких працювали здебільшого майстри з Росії)

1735–1738 рр.

Війна за польський спадок, що перетворилась у європейський конфлікт

1731–1752 рр.

Діяльність архітектора І. Шеделя у Києві

1-а пол. XVIІІ ст.

Стиль рококо в живописі Франції, сюжети придворного життя і аристократії (Антуан Ватто, Франсуа Буше, Жан Фрагонар, Жан-Батіст Шарден)

1730-і–1770-і рр.

Розписи в римо-католицьких храмах Львова: кармелітський костел (1731–1732), єзуїтський костел (1740-і), бернардинський костел (1738–1740-і), кафедральний костел (1770–1775)

1738 р.

Початок розкопок в Геркуланумі

1-а пол. XVIІІ ст.

Заснування православних колегіумів у Чернігові (1700), Харкові (1726), Переяславі (1738)

1-а пол. XVIІІ ст.

Розквіт українського шкільного театру: містерії різдвяного і великоднього циклів, історичні п’єси, драми-мораліте

XVIІІ ст.

Впливи стилістики київської малярської школи у розписах церков Наддніпрянщини: Троїцький собор Густинського монастиря, Благовіщенський собор у Ніжині, Хрестовоздвиженський монастир в Полтаві, Михайлівська церква в Переяславі, Спасо-Преображенська церква Межигірського монастиря