Сер. ХVIII ст.

Посилення централізованого державного контролю у сфері архітектурного проектування, запровадження перших галузевих стандартів. Створення урядової установи (1752) для контролю над будівельною діяльністю, яку очолював архітектор А. Квасов. Формування глухівської архітектурної школи, перші прояви нового класицистичного стилю в архітектурі (творчість А. Квасова: перші палацово-паркові ансамблі регулярного типу на Лівобережжі, перепланування міського центру Глухова, будівля нового корпусу Малоросійської колегії у Глухові)

Сер. ХVIII ст.

Перехідний стильовий варіант українського іконопису змінюється бароковим.

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Англійська живописна школа – антиакадемічність і перші ознаки романтизму (Джошуа Рейнольдс, Томас Гейнсборо)

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Новий тип іконостасів з круглою скульптурою у греко-католицьких храмах Правобережжя (характерні для латинізованих василіанських монастирів): іконостас собору св. Юра у Львові (1768–1770-ті рр., С. Фесінґер, М. Філевич), іконостас Миколаївської церкви Крехівського монастиря (1777 р., скульптор І. Щуровський – збереглися лише царські врата), іконостас церкви св. Юрія в Батятичах, низка втрачених іконостасів за проектами П. Гіжицького і М. Полейовського.
Ансамбль іконостаса доповнювали різьбленими вівтарями костьольного зразка, які набули поширення ще з 1730-х рр. у зв’язку з латинізацією церковного обряду.
Із 1770-х рр. – поява рокайльних мотивів у декоративному різьбленні іконостасів. Зміна конструкції іконостаса   тепер це плоский розфарбований каркас із накладеними різьбленими елементами

1744–1770-і рр.

Спорудження собору св. Юра у Львові (архітектор Б. Меретин, скульптор Й. Пінзель), корпусу консисторії, дзвіниці, огорожі з парадною брамою

1742–1945 рр.

Сілезія відходить до Росії

1748 рр.

Початок розкопок в Помпеях

1740-і–1760-і рр.

Пізньобарокова скульптура центральноєвропейської традиції у Західній Україні: творчість С. Фесінґера, Й.-Г. Пінзеля та його школи,  А. Осінського

1745–1764 рр.

Спорудження костелу домініканців у Львові (проект архітектора Я. де Вітте, будівничий М. Урбанік)

1756 р.

Заснування Академії художеств у Санкт-Петербурзі

1745–1766 рр.

Марія-Терезія – імператриця Священної Римської імперії

1751–1780 рр.

1755 р.

2-а пол. ХVIII ст.

Пізньобароковий живопис лівобережних храмів: Андріївська церква в Києві, Спасо-Преображенський собор в Ізюмі, собор Різдва Богородиці в Козельці, фрагментарно збережені розписи Троїцького собору в Чернігові

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Розбудова Санкт-Петербургу в бароковому і рококовому стилі за планом архітектора Доменіко Трезіні. Діяльність Бартоломео Франческо Растреллі. Спорудження Зимового палацу, Ермітажу, Царського Села

2-а пол. ХVIII ст.

Формування малярського осередку у василіанському Почаївському монастирі та діяльність його майстрів на Правобережжі (виконання стінописів мурованих храмів Волині, які відомі здебільшого за описами) і на теренах сучасної Білорусі

2-а пол. ХVIII ст.

Монументальне малярство дерев’яних храмів на західноукраїнських землях: розписи Введенської церкви в с. Пійло 1777 р. (Івано-Франківщина), церкви св. Параскеви в с. Олександрівка 1779 р., реформатського костелу в с. Вишкове, церкви св. Миколая в Кожухівцях 1785 р. (Закарпаття)

2-а пол. ХVIII ст.

Спорудження храмів у стилістиці барокового класицизму: костел Воздвиження та св. Йосифа в Підгірцях 1752–1766 рр. (архітектор Ц. Романус), Іллінська церква в Новомиргороді 1782 р., Миколаївська церква в с. Голоби 1783 р., церква Воздвиження Чесного Хреста в Новому Милятині 1780–1790 рр. (архітектор Ф.-К.  Кульчицький)

2-а пол. ХVIII ст.

Поява рокайльних мотивів у різьбленому оздобленні іконостасів церков Києва та Лівобережжя з 1750-х рр. (перший зразок – виготовлений у Санкт-Петербурзі іконостас для Андріївської церкви у Києві).
Діяльність російського майстра Сисоя Шалматова в Україні – поширення нової конструкції іконостаса з гладким мальованим каркасом, різьбленим обрамленням поодиноких ікон і нечисленними круглими фігурами. Поступове нівелювання національних традицій декоративного різьблення Лівобережної України

2-а пол. ХVIII ст.

Функціонування декількох жанрів світського портрета на Лівобережжі: парадний, камерний, ктиторський портрет.
Розквіт фамільних портретних галерей у козацьких маєтках: роду Галаганів з с. Сокиринці, Сулим із с. Сулимівки.
Формування основ дворянських зібрань портретного живопису, які були продовженням козацьких: П. Завадовського в Ляличах, Безбородьків у Ніжині, Капністів в Обухівці.

1764–1765 рр.

Скасування гетьманату, ліквідація козацького адміністративного устрою на Лівобережжі.
Початок діяльності Другої Малоросійської колегії для управління землями Лівобережної України (існувала до 1786 р.)

1762–1796 рр.

Правління Катерини ІІ в Росії

1763 р.

Франція покидає свої колонії в Південній Америці

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Розвиток і формування кількох типів композиційних схем католицьких і греко-католицьких монастирських комплексів: 1) корпус келій утворює замкнений двір позаду костелу і з’єднаний з ним переходом(католицький монастир у Браїлові, домініканські монастирі у Вінниці, Тернополі); 2) келії з клуатром прилягають до бічного фасаду храму, утворюючи спільну фасадну ліні(кармелітський монастир в Бердичеві, домініканський в Богородчанах, бернардинський монастир в Червонограді, монастир капуцинів в Олеську); 3) оригінальні композиційні схеми розташування споруд в монастирському ансамблі(монастир отців-місіонерів у Городенці, бернардинський монастир в Луцьку, василіанський в Бучачі, єзуїтський колегіум в Кременці)

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Василіанський орден організовує низку шкіл і колегіумів (Умань, Бар, Володимир, Холм, Бучач), де викладали природничі, точні науки, історію, іноземні мови

Сер.–2-а пол. ХVIII ст.

Масштабні епідемії чуми в Україні (у 1738–1739-х рр. загинула більша частина населення Слобожанщини, у 1797 р. – значні спустошення на землях Волині і Поділля)

1768 р.

Коліївщина і повстання під проводом Максима Залізняка на Правобережжі

1730–1780 рр.

Археологічні розкопки в Італії (Рим, Помпеї) дали поштовх до нових інтерпретацій класичної античної культури в архітектурі і образотворчому мистецтві.
Теоретичні дослідження античного і ренесансного мистецтва (Йоган Вінкельман)

1768 р.

Відкриття рисувального класу і класів живопису й архітектури при Харківському колегіумі, навчання в яких відбувалося за програмами петербурзької Академії художеств (серед викладачів – відомі портретисти, вихідці з України І. Саблуков і К. Головачевський)

1770-і–1790-і рр.

Поява нових типів адміністративних споруд: палаци й будинки для імперських чиновників, магістрати, будівлі «присутственних місць» з приміщеннями для судів, комісій, архівів, скарбниці, торговельні споруди, поштамти, лікарні, навчальні заклади, масове будівництво особняків міщан, ремісників і дрібних торговців

1776 р.

Американські колонії заявили про незалежність від Англії

1770-і–1800-і рр.

Стильові принципи класицизму в сакральній архітектурі.
Типологія храмів: 1) хрестокупольні – з відокремленою чи прибудованою до церкви дзвіницею (Катерининський собор в Херсоні 1781–1786 рр., архітектор І. Ситников, Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському 1791–1796 рр., церква св. Катерини в Ляличах 1793–1795 рр., обидві – архітектор Дж. Кваренгі); 2) хрещаті центрально-купольні храми без стовпів в інтер’єрі (церква Різдва Богородиці в с. Воротнів 1785 р., Успенська церква в Вишеньках 1787 р., архітектор М. Мосцепанов, Миколаївська церква в Мостищі 1782–1796 рр., архітектор І. Старов); 3) центричні – декілька варіантів ротонд із додатковими прибудованими об’ємами або без них, і тетраконхи (Введенська церква в Охтирці 1783 р., архітектор П. Ярославський, Вознесенська церква в Ромнах 1795–1797 рр., Введенська церква в с. Вибранівка 1800 р.);  4) базилікальні в плані храми – нави мали однакову висоту, через це такі церкви також називають псевдобазиліками (Греко-Софійська церква в Херсоні 1780 р., Свято-Миколаївська церква в с. Стара Рафалівка 1783 р.); 5) зальні церкви – традиційний тип невеликого парафіяльного храму (церква св. Миколая Свято-Миколаївського монастиря в Мукачеві 1789–1804 рр.).

2-а пол. ХVIII –поч. ХІХ ст.

Неокласицизм у європейській культурі (образотворче і декоративне мистецтво, музика, література): Франція – ампір, Англія – редженсі, Німеччина, Австрія – бідермаєр, Скандинавія –  «стиль Густава», США – федеральний стиль

1771–1794 рр.

Спорудження архітектурного комплексу Почаївської лаври (архітектор Г. Гофман,  М. і П. Полейовські, Ф. Кульчицький, фундатор М. Потоцький)

1770-і–1780-і рр.

Полістилізм львівської скульптурної школи: маньєризм, рококо і ранній класицизм (М. Полейовський,  Я. Оброцький,  М. Філевич, І. Щуровський)

1770-і–поч. ХІХ ст.

Європейська традиція у львівському портретному малярстві. Переїзд до Львова австрійських живописців – Йозефа Пічмана, Йозефа Рейхана, Карла Швейкарта, котрі пропагували стилістику австрійського віденського класицизму, передусім в портреті.

1770-і–1820-і рр.

Творчість видатного українського портретиста Дмитра Левицького (1770-і–1822).

1790-і–1825 рр.

Жак-Луї Давід: громадянський (героїчні і політичні сюжети) живопис у Франції під впливом революційних подій

Ост. третина ХVIII ст.

Синтез барокових і класицистичних форм у релігійному малярстві Львова: мистецька спадщина Василя Берези (1754–1835), Лукаша (Луки) Долинського (1745–1824)

1772 р.

Перший поділ Речі Посполитої – приєднання Галичини, західної частини Волині й Поділля до Австрії (утворення т. зв. королівства Галичини і Лодомерії), з 1775 – Північної Буковини

1772 р.

І поділ Речі Посполитої

1775 р.

Зруйнування Запорозької січі (Нової або Підпільненської, заснованої у 1733 р.). Остаточна ліквідація Війська Запорозького Низового

1775 р.

Ф. Буше призначений директором Французької академії

1776 р.

Декларація незалежності Сполучених Штатів, підписана 13-ма північноамериканськими колоніями

1778–1789 рр.

Заснування Херсона, Катеринослава, Миколаєва, Маріуполя

1777 рр.

Дж. Ватт створює першу парову машину, Англія

1780-і–1800-і рр.

Класицистична палацово-садибна архітектура в Україні: садиба Шидловських у Старому Мерчику (ранній класицизм з елементами бароко, архітектор П. Ярославський), палац Потоцьких у Тульчині (ранній класицизм, архітектор Ж. Лакруа), зразки палладіанства – палац гетьмана К. Розумовського в Батурині (архітектор Ч. Кемерон), садиба П. Завадовського в Ляличах (за проектом Дж. Кваренгі)

Кін. ХVIII –поч. ХІХ ст.

Класицистична архітектура в Польщі: палладіанство (церква святої Анни і церква святого Александра у Варшаві), будівництво палаців та резиденцій (Лазєнки у Варшаві, палац в Яблонні)

1760-і –1-а пол. ХІХ ст.

Концепція неокласичного міста, втілена архітекторами братами Адамами і Джоном Нешем в розбудові Лондона, Шарлем Персьє і П’єром Фонтеном у Франції. Реконструкції Берліна, Мюнхена, Варшави і Копенгагена

1770-і–1820-і рр.

Вплив естетики класицизму на оформлення світських друкованих видань.

1783 р.

Царський указ про запровадження кріпацтва для селян у Лівобережній Україні, з 1786 р. – встановлення панщини на землях, підпорядкованих Австро-Угорщині

1789–1799 рр.

Велика французька революція – заміна абсолютної монархії на республіканський устрій

1784 р.

Жак-Луї Давід пише картину «Клятва Гораціїв»

1788 р.

Перше англійське поселення в Австралії

1790-і–1-а третина ХІХ ст.

Розвиток ландшафтно-паркової архітектури, створення парків «Софіївка» в Умані (1797–1800)  і «Олександрія» в Білій Церкві (1793–1797)

Кін. ХVIII –1-а пол. ХІХ ст.

Архітектура класицизму в Угорщині: базиліка св. Адальберта в Естергомі (1822–1869), ланцюговий міст в Будапешті (1839–1849)

1794 р.

Заснування Одеси

1793 р.

ІІ поділ Речі Посполитої

1795 р.

Третій поділ Речі Посполитої – Росія одержала українські землі по річку Буг. Річ Посполита припинила своє існування

1794 р.

Національно-визвольний рух у Польщі під проводом Тадеуша Костюшко (повстання жорстоко придушене російськими військами на чолі з полководцем Олександром Суворовим)

1790-і–1-а третина ХІХ ст.

Новий етап розвитку монументально-декоративної скульптури Західної України: класицистична традиція з ремінісценціями бароко і рококо.

Львівський осередок: меморіальна пластика (надгробки на Личаківському цвинтарі), міська статуя і архітектурно-декоративна скульптура в творчості Гартмана Вітвера (1774–1825), Антона (1790–1836)  і Йогана (1793–1856) Шимзерів

1798–1804 рр.

Початки виробництва фарфору і фаянсу в Україні (фабрика у Вишгороді, Городницька, Баранівська мануфактури на Волині, мануфактура в с. Глинське в Галичині)

1799–1800 рр.

Війна Росії проти Франції. Походи О. Суворова в Італію

1798–1801 рр.

Єгипетська кампанія Наполеона

1799 р.

Переворот Наполеона Бонапарта, встановлення режиму Консулату

1798 р.

Видання трьох частин «Енеїди» І. Котляревського у Петербурзі

1803 р.

Петербург, царський указ про «вільних хліборобів». Поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю і надавати їм земельні наділи

Поч. ХІХ ст.

Неокласицизм у творчості придворних художників Наполеона: Жерар, Прюдон, Канова, Аппіані

Кін. ХVIII–поч. ХІХ ст.

Розширення типології та функцій круглої скульптури: паркове будівництво сприяло розвитку садово-паркової скульптури, розширилась сфера побутування меморіальної пластики, ввійшов у вжиток скульптурний портрет

Кін. ХVIII–поч. ХІХ ст.

Риси класицизму в скульптурі (особливо Лівобережна Україна і території, підвладні Російській імперії).

Поява міського монументу: монумент Слави в Полтаві (1805–1811 рр., проект Т. де Томона, скульптури Ф. Щедріна), пам’ятник Рішельє в Одесі (1823–1828 рр., скульптор Іван Мартос), зразок пізнього класицизму – пам’ятник Потьомкіну в Херсонесі (1829–1836 рр., скульптор І. Мартос).

Творчість художників-вихідців з України в Росії:  М. Козловський (1753–1802)  – барельєфи архітектурних споруд, портрети, пам’ятники в Санкт-Петербурзі, зокрема статуя «Самсон»  для фонтану в Петергофі.

І. Мартос (1754–1835)  – міські монументи, надгробна пластика, декоративна скульптура для палацових інтер’єрів

Кін. ХVIII–поч. ХІХ ст.

Розквіт провінційного портрета в українському малярстві: стильовий синкретизм (класицизм, сентименталізм, романтизм)  і «стихійний реалізм» (фізіономічна точність зображення)  у напівпарадних і камерних портретах

Поч. ХІХ ст.

Процеси стилістичної диференціації в живописі Східної Галичини: класицистичний напрям (О. Білявський і до певної міри Л. Долинський), передромантичний (Й. Пічман)  та ностальгійне звертання до давніх цехових традицій

1804 р.

Наполеон проголосив себе імператором Франції

1805 р.

Поразка іспано-французького флоту в битві при Трафальгарі

Поч. ХІХ ст.

Процеси диференціації художнього середовища за професійною ознакою. Утворюються різні групи і категорії художників. Ремісничо-цехова організація мистецького процесу вичерпується, а переваги академічної освіти стають все більш наочними, постать художника з академічною підготовкою стає головною у складанні і поширенні нових естетичних поглядів.

Петербурзька академія мистецтв як провідна інституція в процесі професіоналізації мистецького процесу, художня освіта спирається на широку систему професійного та гуманітарного вишколення. Українська мистецька діаспора в Петербурзі, художники українського походження: Антон Лосенко (1735–1773), Кирило Головачевський (1735–1823), Іван Саблуков (1735–1777), Іван Бугаєвський-Благодарний (1773–1859), Петро Дрождін (1745/49–1805), Іван Мартос (1754–1835) та ін.

Визначальне значення портретного жанру, який акумулює найактуальніші проблеми художньої культури, що ґрунтується на співіснуванні і взаємопереплетенні демократичних устремлінь, породжених народно-визвольним рухом, піднесенням національної самосвідомості

1-а пол. ХІХ ст.

Академізм Огюста Енгра:  між неокласицизмом і романтизмом

1-а третина ХІХ ст.

Утвердження стилю ампір в архітектурі України – наступного після класицизму офіційного стилю. Встановлення державного контролю над архітектурною діяльністю. Створення інструкцій з типового проектування – «Зразкові проекти казенних будівель» (1803), видання затверджених в Російській імперії серій проектів фасадів житлових будинків (1809–1812), воріт і огорож (1811), проектів церков (1824)

1800-і–1830-і рр.

Стилістика ампіру і романтизму в архітектурі садибних ансамблів.

Садибний палац графа Комара у Мурованих Курилівцях (1805), маєток Галаганів з регулярним парком у Сокиринцях (1824–1831), палац Абази у Шполі, перебудова садибного палацу в Качанівці – розвиток ампірних стильових тенденцій.

Поява перших зразків романтичного напряму в палацовій архітектурі: романо-готичні елементи у палаці Гіжицьких в Новоселиці (1820-і), садибі Витославського в Чернятині (1820-і), стиль Тюдор у  поєднанні з мотивами арабської й індійської архітектури у палаці графа Воронцова в Алупці (1834–1835), садиба Понятовського в Корсуні (1835–1840-і)

1805 р.

Відкриття університету в Харкові

1807–1815 рр.

Утворення Наполеоном Варшавського князівства – васальної держави на завойованих територіях

1805 р.

Відкриття студій рисунку і малярства у Волинському ліцеї в Кременці. До закриття ліцею у 1831 р. викладачем художніх дисциплін був Й. Пічман, у творчості якого у цей період поєднуються напрями сентименталізму і класицизму

1809 р.

Спорудження оперного театру в Одесі (архітектор Тома де Томон)

1809–1917 рр.

Фінляндія під владою Росії