839 р.

Одна з перших згадок топоніму РУСЬ у Бертинських анналах
(Annales Bertiniani або Annals of Saint Bertin)

830–906 рр.

Постала Великоморавська держава (території сучасної Чехії і Словаччини), князі Моймир і Ростислав

800 р.

Відродження Західної Римської імперії, коронація Карла Великого в Римі

800-і рр.

Палацова каплиця в Ахені (792–805) при дворі Карла Великого, частина Ахенського собору: восьмигранна будівля симетрична в плані і увінчана куполом. У її архітектурі запозичено і переосмислено мотиви пізньоантичної і ранньовізантійської архітектури (один з можливих прообразів  равенська церква Сан-Вітале). Проект розробив Одон з Меца.

1-а пол. ІХ ст.

Рукописна книга як центральний об’єкт християнської культури. Розвиток книжкової ілюмінації в каролінзьку добу: реймська школа. Утрехтський псалтир (820–830)

860 р.

Облога Константинополя руськими військами: візантійські і західні хроніки пишуть про Русь як про державне утворення «Руський каганат».

845 р.

Прийняття християнства чеськими князями

830–840-і рр.

Норманські завоювання в Західній Європі

Сер. ІХ ст.

Згадки про Русь і об’єднання слов’янських племен в історичних писемних джерелах арабського походження

860-і рр.

843р.

860-ті рр.

Гіпотетична християнізація Русі князем Аскольдом та створення Київської єпархії

864 р.

Хрещення болгарського царя Бориса

870-ті рр.

Початки правління норманської династії Рюриковичів (новгородські землі)

893 р.

Запровадження старослов’янської мови в Болгарській церкві (болгарський цар Симеон)

875 р.

Карл ІІ Лисий, онук Карла Великого, коронований на імператора Римської імперії

882–912 рр.

Князь Олег з династії Рюриковичів займає Київ, зміщуючи правителів Аскольда і Діра. Регент при синові Рюрика Ігореві

896 р.

Заселення угорців в Паннонії

915 р.

Початок правління Київської династії князів, основоположником якої став князь Ігор Рюрикович, князь Київський (878–945)

906 р.

Захоплення Моравського князівства угорськими племенами

910 р.

Заснування бенедиктинського абатства в Клюні, Франція

919–1024 рр.

Правління Саксонської династії в Німеччині

941–944 рр.

Русько-візантійські військові кампанії під проводом Ігоря Рюриковича, що завершились мирною угодою

913–924 рр.

Болгарсько-візантійські військові конфлікти

920-і рр.

929–1031 рр.

Утворення Кордовського халіфату в Іспанії

945–962 рр.

Регентство-князювання Ольги на київському престолі при наступнику Ігоря Рюриковича Святославові

963 р.

Перша писемна згадка про Польщу

962 р.

Коронація Оттона Великого, утворення Священної Римської імперії

957 р.

Прийняття княгинею Ольгою християнського віросповідання у Константинополі (хрещене ім’я Олена)

966 р.

Прийняття християнства польським князем Мешком І

950–960-ті рр.

Існування церкви-ротонди в межах «граду Кия», підтверджене археологічними розкопками

961–962 рр.

Місія єпископа Адальберта від короля Оттона І

975 р.

Християнство в Угорщині: хрещення Великого угорського князя Гези (949–997)

2-а пол. Х ст.

Формування рис романської архітектури в Європі: Франція, північна Італія, Іберійський півострів

960–972 рр.

Розширення територіальних меж Київського князівства через військову експансію Святослава Ігоровича

Сер. Х– поч. ХІ ст.

Оттонівська книжкова ілюмінація, школи Рейхенау, Ехтернаха, Тріра, Кельну

973 р.

Утвердження позицій Русі на політичній мапі Європи: участь в асамблеї імператора Оттона І в Кведлінбурзі

977–979 рр.

Існування латинської дієцезії в Києві за правління Ярополка Святославича.
Міжусобні війни між легітимними нащадками Святослава і позашлюбним сином Володимиром

980–1015 рр.

Князювання Володимира Святославича на Київському престолі

981 р.

Приєднання до Київської русі «Червенських градів»

992–1025 рр.

Завойовницькі походи польського князя Болеслава І Хороброго, підпорядкування сусідніх слов’янських земель

988 р.

Літописна згадка про хрещення Русі: прийняття християнства за офіційну державну релігію

2-а пол. Х ст.

Початки християнського сакрального будівництва в Київській Русі

Х–ХІ ст.

Взаємодія візантійської мистецької і західної ранньосередньовічної традиції в монументальному мистецтві: ансамблі мозаїк і фресок в італійських церквах Риму, Чівате, Кастельсепріо (Санта Прасседе, Санта Чечілія і Марко, Санта Марія ді Кастельсепріо)

991–996 рр.

Спорудження першого мурованого храму Києва – церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної).

Кін. Х ст., бл. 996 р.

Будівництво церкви святого Михаїла в Гільдесгеймі, пам’ятки дороманської архітектури оттонівського часу, яка стала найбільш репрезентативним взірцем сакрального зодчества тієї доби

Cер. Х ст.

Будівництво «граду Володимира» в Києві

1000 р.

Заснування польської архідієцезії в Гнєзно.
Коронація Стефана (Іштвана) Угорського Папою Римським

1019–1054 рр.

Ярослав Володимирович (Мудрий) посідає київський престол після міжусобної боротьби між нащадками Володимира Великого у 1015–1019 рр..

1020 р.

Кафедральний костел святого Вацлава (зруйнований чеським князем Бржетиславом у 1038 році

1031 р.

Початок реконкісти в Іспанії

1031–1060 рр.

Правління Генріха І, короля Франції (королева Анна, дочка Ярослава Мудрого)

988–1030-ті рр.

Війни з печенігами

1-а пол. ХІ ст.

Розвиток дороманського стилю в сакральній архітектурі імперії Оттона, у якому синтезовано традиції каролінзького будівництва і візантійської архітектурної естетики: церква святого Варфоломія в Льєжі, церква святої Гертруди в Нівелі, церква святого Киріака в Гернроде

1022–1036 рр.

Будівництво на землях, якими правив Мстислав Володимирович (Хоробрий)

Спаський собор в Чернігові: класичний зразок хресто-купольного давньоруського будівництва. Ансамбль фресок в інтер’єрі собору (втрачені). Мармурові колони та шиферні плити за традиціями візантійської орнаментики ХІ ст.

ХІ–ХІІ ст.

Романська архітектура: абатства Сен-Дені, Клюні, Муассак і Везле (Франція), Сант Яго де Компостелла (Іспанія), Шпаєрський собор, абатства в Майнці, Вормсі, собор в Кельні (Німеччина). Будівництво міських укріплень і резиденцій в романському стилі: Каркассон, Гослар, міста на Сицилії, в Хорватії

1030-і –1040-і рр.

Ілюмінування Реймського Євангелія

1036–1054 рр.

Будівництво в межах «граду Ярослава» в Києві – тодішньому центрі всієї Русі (утвердився цей статус після смерті Мстислава Хороброго, коли вся влада перейшла до Ярослава Мудрого)

1037 р.

Будівництво собору Святої Софії Київської.
Ансамбль мозаїк і фресок в інтер’єрі Софії Київської.
Скульптурне різьблення архітектурних деталей інтер’єру (огорожі хорів, капітелі, колони з мармуру і овруцького шиферу)

1038–1039 рр.

Крипта Святого Леонарда — крипта, що знаходиться під Вавельським собором у Кракові,Польща. Побудована у романському стилі в ХІ столітті за часів Казимира I Відновителя, який зробив Краків своєю королівською резиденцією і столицею.

1039 р.

Найдавніше Київське літописне зведення

1040-і рр.

Розширення дипломатичних зв’язків за правління Ярослава Мудрого (припинення походів на Константинополь; утвердження міждинастичних зв’язків із західноєвропейськими монархами).

1048–1054 рр.

Папа Лев ІХ, запровадження реформ католицької церкви

1044–1066 рр.

Спорудження Софійського собору в Полоцьку

2-а пол. ХІ ст.

Рештки центричних храмів — ротонд і тетраконхів, що належали до впливів церковної архітектури Великої Моравії. Це чотириапсидні (тетраконхові) ротонди Діви Марії на Вавелі в Кракові (так званий храм А) та в Гнєзно, одноапсидна ротонда в Цешині.

Романська архітектура в Польському королівстві в усій своїй красі вперше проявилися в тринавовій, триапсидній кафедральній базиліці св. Станіслава і св. Вацлава на Вавелі в Кракові. За зразком цього костелу будувалися всі інші костели в Польщі, зокрема й костел у Кружвиці 1120–1140 рр. і св. Андрія в Кракові XI ст., що мав потужні оборонні якості. Підтвердженням цього є той факт, що його не змогли здобути навіть монголо-татари в 1241 р.

1059 р.

Освячення флорентійського Баптистерію, характерного взірця тосканського різновиду романського стилю

1045–1050 рр.

Спорудження Софійського собору в Новгороді

ХІ ст.

Розвиток грецької церковної архітектури, інспірованої візантійською мистецькою традицією (Афіни, Дафні, Халкіда, Хіос, Салоніки)

1050-і рр.

Спорудження церков святого Георгія та святої Ірини в Києві за правління Ярослава Мудрого

Сер. ХІ ст.

Монументальні фрескові ансамблі в романських церквах (Ле П’юї і Монтуар у Франції)

1051 р.

Собор руських архієреїв обрав Іларіона митрополитом Київським і всієї Русі

1054 р.

Розкол Західної і Східної Церков

2-а пол. ХІ ст.

Діяльність київського скрипторію (Пандекти Антіоха Чорноризця, Чудовський псалтир, Туровське Євангеліє)

1051 р.

Літописна згадка про заснування Печерського монастиря під Києвом

1055 р.

Неформальний Тріумвірат Ярославичів як наслідок впровадження удільно-лествичної (сеньйоральної) системи успадкування: Ізяслав у Києві, Святослав у Чернігові, Всеволод у Переяславі (початок занепаду Київської Русі)

1056–1106 рр..

Правління Генріха ІV – німецького короля, імператора Священної Римської імперії (з 1089 у шлюбі з Євпраксією, донькою київського князя Всеволода)

бл. 1056 р.

Створення Остромирового Євангелія (перша пам’ятка емалювального стилю в ілюмінації Київської Русі).

бл. 1059–1114 рр.

Алімпій (Аліпій) Печерський – іконописець, мозаїст, чернець Києво-Печерського монастиря

1060-і рр.

Заснування Єлецького Успенського монастиря в Чернігові за правління князя Святослава Ярославича

1070 р.

Перша літописна згадка про Видубицький монастир під Києвом, заснований князем Всеволодом Ярославичем. Спорудження Михайлівської церкви (1070–1088)

Сер. ХІ ст.

Початки формування оборонної і фортифікаційної архітектури у Великому князівстві Литовському: замки в Гродно, Новогрудку

1065 р.

Встановлені перші в Європі вітражі в Аугсбурзькому соборі, Німеччина

1066 р.

Битва при Гастингсі – нормани підкорили Англію

1073–1078 рр.

1073–1785 рр.

Понтифікат Григорія VII

1070-і –1080-і рр.

Додано 5 мініатюр роботи київських майстрів до Трірського псалтиря

1073 р., 1076 р.

Ізборники Святослава (емалювальний стиль в києворуській ілюмінації)

1080-і рр.

Формування самостійної школи давньоруської архітектури в Переяславлі під покровительством єпископа Єфрема

Діяльність малярської майстерні, якій приписують оздоблення споруджених наприкінці ХІ ст. переяславських храмів

1084 р.

Рюрик  захопив владу в Перемишлі. Незабаром до нього приєдналися молодші брати Володар (осів у Звенигороді) та Василько (осів у Теребовлі). Таким чином сформувалися незалежні Перемиське,Звенигородське та Теребовлянське князівства, які в 1141 році син Володаря Володимирко об’єднав у єдине Галицьке князівство

1085 р.

Початок будівництва базиліки Клюні ІІІ, найбільшої в тогочасній Європі, що вплинула на формуванна романського стилю в архітектурі

1088 р.

У Болоньї (Італія) був заснований перший університет в Європі

1076–1122 рр.

Боротьба за інвеституру – конфлікт між Папою Римським й імператором Священної Римської імперії щодо взаємодії світської і церковної влади у державі

1096 р.

Літописна згадка про Кловський монастир під Києвом

1096–1099 рр.

Перший хрестовий похід. Захоплення Єрусалима у 1099 р.. Заснування християнського Єрусалимського королівства (1099–1291)

Кін. ХІ–поч. ХІІ ст.

Перші відомі ікони київських храмів

1106–1108 рр.

Спорудження Троїцької надбрамної церкви Печерського монастиря

1108–1113 рр.

Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору за правління Святополка Ізяславича.

Оздоблення собору мозаїками і фресками, збереженими лише частково. Собор є останньою пам’яткою Київської Русі з мозаїчним оздобленням інтер’єру.

Різьблені мармурові ордерні деталі, карнизи, одвірки, плити огорожі хорів (продовження традиції скульптурного оздоблення храмових інтер’єрів ХІ ст.)

1113 р.

Володимир Мономах посідає Київський престол

1113–1115 рр.

Спорудження церкви Спаса на Берестові в Києві.

Створення ансамблю фрескових розписів (1113–1125) за часів правління Володимира Мономаха

бл. 1115 р.

Переписування для сина Володимира Мономаха Мстислава напрестольного Євангелія (Мстиславове Євангеліє)

1120–1123 рр.

Спорудження Борисоглібського собору в Чернігові за правління князя Давида Святославича

1-а третина ХІІ ст.

Ікона Богородиці Вишгородської (Володимирської) роботи константинопольських майстрів

1120–1123 рр.

Федор «угринець» у Києві переписує для новгородського Юріївського монастиря Євангеліє (Юріївське Євангеліє)

1132–1136 рр.

Спорудження посадського храму Богородиці Пирогощі на Подолі в Києві

1127–1161 рр.

Вплив німецької архітектури на польську романіку. Будівництво костелів з вестверками  костел у Тумі біля Ленчиці. На зразок костелу в с. Вежбна (1230 р.) з розвиненою вівтарною частиною та двома вежами, почали будувати невеликі міські та сільські парафіяльні храми. У ту добу в Польщі почали з’являтися й одно- та триапсидні храми зального типу (костели в Зембиці, Колобжезі)

бл. 1140 р.

Заснування чернігівськими князями Ольговичами Кирилівського монастиря під Києвом. В інтер’єрі останній збережений ансамбль київських фрескових розписів, датований третьою чвертю ХІІ ст.

1137–1144 рр.

Початки формування готичної архітектури: новації запроваджені Сюжером в будівництві абатства Сен-Дені

1141–1144 рр.

Об’єднання князем Володимирком Володаревичем галицьких земель і утворення князівства з центром у Галичі

1147 р.

Перша писемна згадка про Москву

1147–1149 рр.

Другий хрестовий похід

Сер. ХІІ ст.

Спорудження і оздоблення фресками Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові, єдиного чернігівського храму, у якому частково збереглися середньовічні розписи.

Сер. ХІІ ст.

Ікона Богородиці Холмської (тип Дексіократуса), атрибутована як робота візантійських (царгородських) майстрів

2-а пол. ХІІ ст.

Пам’ятки іконопису, що походять з Новгорода і представляють ранню традицію іконописання Київської Русі

1156–1160 рр.

Спорудження Успенського собору у Володимирі (Волинському) за часів правління волинського князя Мстислава Ізяславича

1157–1174 рр.

Правління володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського

1154–1399 рр.

Правління династії Плантагенетів в Англії, захоплення Нормандії і північних земель Франції

1164 р.

Укладання в Галицько-Волинській землі Добрилового Євангелія

1166–1173 рр.

Романський костел у Вислиці (Польща), перебудований в готичному стилі на початку ХV ст.

1163 р.

Початок будівництва собору Нотр Дам у Парижі

1183 р.

Спорудження Трьохсвятительської церкви у Києві

1183–1186 рр.

Спорудження Благовіщенської церкви в Чернігові

ХІІ ст.

Спорудження міських соборів у Франції (Лан, Шартр, Париж), Англії (Вестмінстер, Кентербері), Німеччина (Бамберг, Трір, Кельн, Фрайбург), Італії (святого Франциска в Ассізі, святого Антонія в Падуї, Санта Марія Новелла у Флоренції)

Скульптурні ансамблі в інтер’єрах і екстер’єрах готичних соборів (Нотр-Дам в Парижі, Шартрі, Кельн, Бамберг, Бургос та ін.)

2-а пол. ХІІ ст.

Утвердження іконографії Страшного суду як обов’язкової композиції в давньоруському храмовому малярстві: Спасо-Преображенський собор Переяславля-Залеського (1152), Георгіївська церква в Старій Ладозі, Спасо-Преображенська церква Єфросиніївського монастиря в Полоцьку, Димитріївський собор в Володимирі-на-Клязьмі (1195), церква Спаса на Нередиці в Новгороді (не збереглася)

бл. 1185–1187 рр.

«Слово о полку Ігоревім»

1187 р.

Перша літописна згадка топоніму Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини

1168–1196 рр.

Правління Стефана Немані, основоположника державності в середньовічній Сербії

1190 р.

Спорудження церкви святого Василія в Овручі на замовлення Київського князя Рюрика Ростиславича

Спорудження галицькими майстрами Дмитріївського собору у Володимирі-на-Клязьмі

1187–1396 рр.

Друге Болгарське царство

1189–1199 рр.

Третій хрестовий похід

1199 р.

Об’єднання Волинським князем Романом Мстиславичем Галицької і Волинської земель. Утворення Галицько-Волинського князівства

1202 р.

Східна Прибалтика. Заснування Ордену мечоносців німецькими рицарями для поширення християнства в Лівонії

1202–1204 рр.

Четвертий хрестовий похід. Захоплення Константинополя (1204). Розпад Візантійської імперії на Латинську імперію, Нікейську імперію, Трапезундську імперію, Епірський деспотат

бл. 1200 р.

Спорудження церкви святого Пантелеймона в Галичі

1219–1264 рр.

Литва. Князювання Міндовга. Об’єднання литовських племен. Утворення держави

ХІІ–ХІІІ ст.

Вітражі готичних соборів (Сен-Шапель в Парижі, собор у Шартрі, в Сієні

1239–1242 рр.

Масштабне вторгнення монголо-татар, очолюване ханом Батиєм. Руйнація Києва у 1240 р.. Вторгнення у Галицько-Волинське князівство, розорення Володимира, Галича та інших міст

1220-і рр.

Розгром половців монголо-татарами, приєднання їхньої території до Монгольської імперії

2-а пол. ХІІІ ст.

Мистецтво Італії пізнього середньовіччя: французька готика вступає в діалог з романською традицією, зберігаючи з’язок з античною мистецькою спадщиною (рельєфи і різьблення соборів Пістойї, Пізи, Сієни, Флоренції)

1-а пол. ХІІІ ст.

Формування Києво-Печерського патерика

1256 р.

Перша літописна згадка про місто Львів

1240-і рр.

Заснування монголо-татарами держави – Золотої Орди в пониззі річки Волги зі столицею в місті Сарай-Бату

1252–1263 рр.

Князювання Александра Невського в Володимирі

1261 р.

Заснування перших генуезьких торгових факторій у Північному Причорномор’ї

Сер. ХІІІ ст.

Спорудження церкви-ротонди святого Миколая в селі Горяни біля Ужгорода.
Спорудження церкви святого Онуфрія в Лаврові біля Самбора, один з ранніх зразків в типології триконхових храмових споруд

ХІІІ ст.

Розвиток романської архітектури в Угорщині: базиліки зведені ломбардськими майстрами в ХІ ст. не збереглися, з початку ХІІІ ст. домінують французькі впливи, зводять собори у містах Як, Белапатфальва, Оча, Жамбек, Естергом, замки у Вишеграді, Естергомі.

Сер. ХІІІ–XV ст.

Готична архітектура в Польщі: каплиця св. Ядвіги в Тжебніці (1268–1269), собор св. Івана Хрестителя у Вроцлаві (1315–сер. XV ст.), собор св. Станіслава і Вацлава у Кракові (1346–1364), собор Прсв. Діви Марії на Піску у Вроцлаві (1334–1375), замок в Мальборку (1280-ті–сер. XV ст.)

ХІІІ–ХІV ст.

Період зрілої і пломеніючої готики у Франції (собори в Шартрі, Ам’єні, Буржі, Руані і Бове), «декоративної»  – в Англії (собори в Ексетері і Йорку), в Італії (церкви і палаццо Флоренції), регіональні школи готичної архітектури Іспанії (Толедо, Севілья, Бургос і Барселона), у Португалії (монастирі Алкобаса і Баталья)

2-а пол. ХІІІ ст.

Наскельні дерев’яні фортеці княжої доби в Уричі, Бубнищі, Розгірчу та Підкамені

1286 р.

Занепад Галицько-Волинського князівства під натиском татарських орд

1285–1286 рр.

Татарські набіги на Угорщину і Польщу

1271–1295 рр.

Експедиції Марко Поло до Китаю

1273 р.

Початок правління династій Габсбургів. Рудольф фон Габсбург обраний імператором Священної Римської імперії

Кін. ХІІІ–поч. ХІV ст.

Ранні збережені пам’ятки українського середньовічного іконопису. Розвиток іконописної традиції у двох напрямах: архаїзуючий стиль, орієнтований на візантійські зразки, і фольклоризована іконографія (Київ, Галичина, Волинь)

Кін. ХІІІ–ХІV ст.

Готичний стиль в живописі Італії (роботи Чімабуе, Джотто (флорентійська школа), Дуччо  (засновник сієнської школи).

Кін. ХІІІ–поч. ХІV ст.

Будівництво церкви-ротонди святого Василія Великого у Володимирі-Волинському.
Спорудження мурованих храмів святого Онуфрія, святої Параскеви, святого Миколая у Львові (пізніше перебудовані)

ХІІІ–ХІV ст.

Формування оборонної фортифікаційної системи з замками у Кременці, Львові, Луцьку, Олеську, Ужгороді, Невицькому

Сер. ХІІІ–сер. ХV ст.

Готична архітектура в Угорщині: Церква св. Матяша, башта церкви Марії Магдалини в Буді, церква францисканців у Шопроні (багато готичних храмів зазнали руйнувань під час татарських набігів ХVІ- ХVІІ ст. та пізніших перебудов); королівський замок в Буді

бл. 1303–1347 рр.

Галицька православна митрополія

1304–1306 рр.

Джотто розписує капелу Скровеньї в Падуї

1309–1377 рр.

Авіньйонський полон – перенесення резиденції Папи Римського з Риму до м. Авіньйон

1324 р.

Перша писемна згадка про чинність на українських землях маґдебурзького права у Володимирі-Волинському

1316–1341 рр.

Правління Гедиміна в Литві

1328–1589 рр.

Утвердження династії Валуа на французькому престолі

Сер.–2-а пол. ХІV ст.

Розвиток української житійної ікони

1343 р.

Початок будівництва базиліки Святої Діви Марії в Гданську, найбільшого цегляного собору у світі, одного з шедеврів готичної архітектури

1337 р.

Початок Столітньої війни між Англією та Францією

1346 р.

Перша епідемія чуми. За три роки населення Європи зменшилося втричі

ХІV–поч. ХV ст.

Розквіт готичної книжкової ілюмінації, творчість придворних художників, «образотворча» революція братів Лімбургів (Малий і Великий часослови герцога Беррійського)

ХІV ст.

Будівнича діяльність князів Коріатовичів на Поділлі та Закарпатті: замки у Брацлаві, Вінниці, Бережанах, Хмільнику, Теребовлі, Мукачевому, Хусті

1356 рр.

Надання Львову маґдебурзького права польським королем Казимиром ІІІ

1333–1370 рр.

Правління Казимира ІІІ в Польщі

1337–1453 рр.

Столітня війна між королівствами Англією та Францією

1350-і–1370-і рр.

Заснування домініканських монастирів у Белзі, Кам’янці, Луцьку, Смотричі

1345–1377 рр.

Князювання Ольгерда Гедемінича в Литві. Початки литовсько-російських конфліктів

1348 р.

Заснування університету у Празі

1354 р.

Патріарший собор в Константинополі погодив перенесення руської митрополії з Києва до Володимира-на-Клязьмі (з 1326 р. резиденцією митрополита була Москва)

1359 р.

Утворення Молдавського князівства

1346–1378 рр.

Король Богемії Карл IV стає імператором Священної Римської імперії. Розквіт мистецького життя у Празі

1347–1353 рр.

«Чорна смерть» – пандемія чуми у Європі

1362 р.

Перемога литовсько-руських військ над ординцями. Приєднання до Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Волині і Поділля, Чернігівщини від 1372 р.

1360-і рр.

Риси романського і готичного стилю в католицьких храмах Галичини.

Ранні готичні храми Львова: Латинський кафедральний собор (завершений у кінці XV ст.), костел Івана Хрестителя (ХІІІ–ХIV ст., згодом повністю перебудований), костел монастиря домініканців (розібраний у XVІІІ ст.)

1363–1370 рр.

Спорудження Вірменської церкви у Львові (архітектор Дорінг)

1364 р.

Заснування університету в Кракові

1365 р.

Заснування університету у Відні

1375 р.

Утворення Галицької католицької єпархії

1370-і рр.

Формування фортифікаційної системи на Поділлі – замки князів Коріатовичів у Смотричі, Бакоті, Скалі, Меджибожі, Сокалі і Кам’янці

1370-і рр.

Риси тератологічного стилю в ілюмінації української рукописної книги: Лаврське Євангеліє з Київщини, Луцьке Євангеліє з Волині, Ковровське Євангеліє з Галицько-Волинського князівства

1378–1417 рр.

Західна схизма – розкол у римсько-католицькій церкві, під час якого троє осіб одночасно вважали себе Папами Римськими

14 серпня 1385 р.

Укладення Кревської унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським

1375 р.

Початок звільнення Московської Русі від монголо-татарського іга –  битва на Куликовому полі

1386–1434 рр.

Правління Ягайла Ольгердовича в Польському королівстві

1387 р.

Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства. Прийняття католицизму у Великому князівстві Литовському

1389 р.

Битва на Косовому полі, османи захоплюють Балканський півострів.Поразка сербів від турецьких військ

1387 р.

Заснування банку Медічі у Флоренції

1393 р.

Приєднання Поділля до Польського королівства

1393–1394 рр.

Ліквідація удільних князівств в Україні та приєднання їхніх земель до Великого князівства Литовського

1393–1878 р.

Болгарія під владою Османської імперії

1397 р.

Київський псалтир

1357–1433 р.

Спорудження генуезцями фортеці у Чембало (Балаклава)

2-а пол. ХІV ст.

Формування малярського художнього осередку навколо єпископської кафедри в Перемишлі

Зразки монументального малярства в храмових і світських інтер’єрах (собор святого Іоана Богослова в Луцьку)

XIV–XV ст.

Формування традиції дерев’яного сакрального будівництва (пам’ятки не збережено).

Спорудження мурованих костелів в готичному стилі на Закарпатті: костел святої Єлизавети в Хусті, Берегові, у селах Добросілля, Струмівка, Мужієве, Вознесенський костел у Виноградові.

Синтез давньоруських традицій храмового будівництва і рис готичної архітектури в Галичині: церква Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині.

Монументальні розписи у Вознесенській церкві в с. Лужани Чернівецької області

ХІV–1-а пол. ХV ст.

Активне фортифікаційне і замкове будівництво у всіх землях Великого князівства Литовського: замки в Ліді, Тракаї, Мядінінкаї, Крево

Кін. XIV–сер. XV ст.

Утвердження практики розташування ансамблю ікон в інтер’єрі храму східного обряду, започаткованої у княжі часи

1371–1414 рр.

Спорудження генуезцями фортеці у Судаку

1401 р.

Королевське Євангеліє

1400 р.

Будівля Ягеллонського університету в Кракові – типовий зразок громадської готичної архітектури в Польщі (розпланувально-просторові композиції з центральним квадратним чи прямокутним у плані внутрішнім двором, оточеним одно- або двоярусною стрілчастою аркадою, а також завершення стін щипцями, декорованими стрілчастими нішами й фіалами)

1401 р.

Конкурс на рельєф головних дверей флорентійського Баптистерію: утвердження нової стилістики, орієнтованої на традиції античного реалізму, початки ренесансного мистецтва

Кін. ХІV–поч. ХV ст.

Пам’ятки східнохристиянської традиції монументального малярства в костелах Польщі

1-а пол. ХV ст.

Трактати про мистецтво: творення теоретичного підґрунтя для розвитку ренесансного стилю в Італії (Альберті «Про живопис»,  «Про статую»), П’єро делла Франческа «Про перспективу в живописі»)

1410 р.

Східна Пруссія. Розгром Тевтонського ордену об’єднаним військом поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом

1413 р.

Укладення Городельської унії між Великим князівством Литовським і Польським королівством, за якою Литва одержувала більшу автономію, а польська і литовська знать урівнювалась в правах. Унія започаткувала польський державно-політичний вплив у Литовській державі

1415 р.

Спалення Яна Гуса, початок релігійних війн у Богемії

1425 р.

Укладення першого реєстру міських ремісничих цехів у Львові

1419–1434 рр.

Гуситський рух у Чехії, участь у ньому вихідців з українських земель

1421–1444 рр.

Ф. Брунеллескі будує першу класичну споруду Ренесансу – Оспедале деї Інноченті у Флоренції

1425 р.

Мазаччо пише фреску «Трійця»  вЦеркві Санта Марія Новелла у Флоренції, новаторську за передачею перспективи

ХV ст.

Нова ренесансна архітектура в Італії (Брунеллескі, Альберті)

Застосування наукової перспективи в живописі (Мазаччо, Сіньйореллі)

1-а третина ХV ст.

Ранній зразок «цегляної готики» в Україні – костел св. Варфоломія (Вознесіння)  у Дрогобичі

1400–1440-і рр.

Характерні однонавні та тринавні костели зального типу в архітектурі Речі Посполитої. Однонавні зальні костели були у Польщі традиційним варіантом невеликого парафіяльного храму. Зразком великого зального тринавного храму є костел Св. Якуба в Нисі 1401–1430 рр., а невеликого тринавного храму – шедевр майстра Генріха Брунсберга, костел Діви Марії в Познані 1433–1444 рр. Усі ці костели безвежові, проте в регіоні Мазовше під впливом архітектури хрестоносців на західних фасадах зводять великі вежі (костели в Нешаві й Остроленці)

1432 р.

Ян ван Ейк завершує роботу над Гентським вівтарем

1434 р.

Привілеї, що урівнювали в правах православну шляхту з католицькою в Литовській і Польській державах

1434–1537 рр.

Правління роду Медічі у Флорентійській республіці

1430-і рр.

Покровська церква в с. Шарівка на Хмельниччині – характерний зразок раннього оборонного храмового будівництва Поділля

1436 р.

Завершення будівництва купола Флорентійського собору

1438–1452 рр.

Аккерман (Білгород)  – спорудження фортеці

1448 р.

Московська метрополія стає незалежною від Константинополя

1450 р.

Союз Флоренції, Неаполя та Мілана, що контролював Північну та Центральну Італію

1452 р.

1452 р.

Леон Баттіста Альберті написав трактат «Десять книг про архітектуру», перше дослідження принципів античної архітектури

1453 р.

Захоплення Константинополя султаном Мехмедом ІІ – місто стає столицею Османської імперії.
Падіння Бордо, закінчення Столітньої війни

1454 р.

Надрукована 42-рядкова Біблія Йоганна Гутенберга, перша друкована книга в Європі

1458 р.

Остаточне відокремлення Київської митрополії від Московської

1463 р.

Перша задокументована згадка про існування Успенського православного церковного братства у Львові

1455–1485 рр.

Війна Троянд в Англії

1438–1806 рр.

Династія Габсбургів – імператори Священної Римської імперії

1469–1492 рр.

Правління Лоренцо Медічі Прекрасного у Флоренції

1470 р.

Фрески каплиці Святого Хреста у кафедральному соборі на Вавелі у Кракові – один з останніх збережених зразків монументального малярства візантійської традиції, виконаного українськими майстрами поза межами України

1475 р.

Утворення Кримського ханства, васала Османської імперії. Захоплення турецькими військами Кафи і Судака

1480 р.

Московія здобуває незалежність від Золотої Орди

1470-і рр.

Початок боротьби між Францією і Габсбургами (Бургундія)

1476 р.

Церква Покрови Богородиці в с. Сутківці – оригінальний зразок поєднання готичних конструктивних прийомів і локальної подільської традиції будівництва оборонних храмів

ХV ст.

Італійський живопис кватроченто: Сіньйореллі, Перуджино, Гірландайо, Ботічеллі

ХV ст.

Розширення типології українського середньовічного іконопису.

Малярські осередки в Перемишлі і Львові.

Перші риси європеїзації класичної візантійської іконографії (готичні і ренесансні впливи) у західних українських землях (перемишльський осередок: ікони зі Здвижня, Красова)

1482 р.

Руйнація Києва ордами кримського хана Менглі-Гірея

ХV ст.

Реалістичні тенденції в фламандському, іспанському, німецькому мистецтві (ван Ейк, Робер Кампен, Рогір ван дер Вейден, Ганс Мемлінг, Конрад Віц)

1491 р.

Видання перших друкованих кириличних книг у Кракові

Кін. ХV ст.

Найдавніші дерев’яні костели — в Дембно, Гривалді, Лончі 1490 р., Ксенжему Лясі 1499 р. Вони однонавні, у плані наближені до квадрата, з вужчим вівтарем, прямокутним у плані чи гранчастим. Зрубні стіни вінчає стрімкий дах, що надає храмовому силуету готичного характеру. Це підкреслює і західна вежа-дзвіниця каркасної конструкції з нависаючою галереєю і високим шпилем

1492 р.

Завершення Реконкісти – падіння останнього арабського емірату Гранади на Піренейському півострові. «Королівське подружжя» – Фердинанд Арагонський та Ізабелла Кастильська проголошують себе Католицькими королями. Вигнання мусульман і юдеїв з Іспанії

1492 р.

Документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея

1492 р.

Колумб відкриває Америку

1492 р.

Завоювання іспанцями мусульманської Гранади

1494–1497 рр.

Надання Києву маґдебурзького права великим князем литовським Олександром Казимировичем

1505 р.

Радомська конституція польського короля Олександра Казимировича, якою покладено початок формування станової шляхетської польської держави

1498 р.

Морська експедиція Васко да Гами до Індії

1498 р.

Леонардо да Вінчі завершує роботу над фрескою «Тайна вечеря» в  міланському соборі Санта Марія делла Грація

1500 р.

Педру Альвареш Кабрал, португальський мореплавець, відкрив Бразилію

ХV ст.

Спорудження оборонних замків в Хотині, Зимні, Дермані і Клевані

2-а пол. ХV–ХVІ ст.

Розбудова структури іконостасу – доповнення монументальними іконами і верхніми рядами

1503 р.

Мікеланджело завершує скульптуру «Давид», найбільшу статую з часів античності

1503–1513 рр.

Спорудження собору святого Петра в Римі (папа Юлій ІІ)

1509 р.

Початок заселення Центральної Америки іспанцями

1509 р.

Винайдення годинника, Німеччина

1508–1512 рр.

Мікеланджело працює над розписами склепіння Сикстинської капели

1517 р.

Початок Реформації (Мартін Лютер)

1519–1522 рр.

Перша навколосвітня подорож морем – іспанська експедиція на чолі з Фернандо Магелланом

1519 р.

Карл V з династії Габсбургів був обраний імператором Священної Римської імперії

1519–1521 рр.

Ернан Кортес, іспанський конкістадор, завоював Мексику й знищив цивілізацію ацтеків

1527 р.

1527 р.

Пограбування Риму ландскнехтами імператора Карла V

1528 р.

Трактат «Придворний» Б. Кастільйоне

1-а пол. ХVІ ст.

Пізня готика в сакральній архітектурі Галичини: костел святого Миколая в Рогатині (перебудований у 1660-х рр.), костел святого Мартина з дзвіницею в Скелівці (Фельштин), костел святого Мартина в Новому Місті, Троїцький костел у Нижанковичах (всі три у Старосамбірському районі)

Поч. ХVІ  ст.

Пам’ятки ренесансної архітектури в Угорщині – каплиця архієпископа Бакоца (1507) в базиліці св. Адальберта в Естергомі, палац Ракоці в м. Шарошпатак (1534–1567)

ХVІ ст.

Італійське ренесансне мистецтво доби чінквіченто

Архітектура: ансамбль Ватикану (Браманте), живопис: Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонаротті (флорентійська й римська школи), Тиціан, Джорджоне (венеційська школа)

1500–1550 рр.

Перший етап розвитку ренесансної архітектури у Польщі – за проектами італійських архітекторів Францішка Флорентійця, Бартоломео Береччі розбудовано ансамбль королівського замку на Вавелі у Кракові. Катедра в Плоцьку (Ян Чіні з Сієни, Бернардіно Джанотті)

Перша пол. ХVІ ст.

Нідерланди: переосмислення традицій раннього північного відродження в народному, антипридворному дусі (Пітер Брейгель Старший, алюзії на символізм Босха (бл. 1450–1516)

Маньєризм поширюється в Італії та Франції

1527 р.

Велика пожежа у Львові – цілковита руйнація готичного середмістя

1526–1918 рр.

Правління династії Габсбургів в Чехії і Угорщині

1530–1540-і рр.

Турецька експансія в Угорщині

1524–1525 рр.

Селянська війна в Німеччині

1529 р.

Турецька облога Відня

Кін. ХV–1-а третина ХVІ ст.

Ренесансне мистецтво в Німеччині: Дюрер, Ґрюневальд, Альтдорфер, Кранах Старший, Бальдунґ Ґрін, Гольбейн Молодший

Розвиток мистецтва гравюри і книжкової ілюстрації (розвиток книговидання у період Реформації)

1538 р.

Остаточне приєднання Буковини до Туреччини

1531 р.

Заснування першої біржі в Антверпені