Доба романтизму

Синхронна таблиця подій.

Україна Україна,  Сусідні держави Сусідні держави,  Західна Європа Західна Європа
Завантажити в PDF

  • 1810-і–1840-і рр.

    Поява жанру міського краєвиду в малярстві романтизму Східної Галичини: романтизація образу природи і цикли документально-панорамних зображень. Творчість Антона Ланге (1779–1844).

    Архітектурні ландшафти Галичини й уявні панорамні пейзажі на полотнах Івана Лучинського (1816–1855).

    А. Ланге поряд з А. Рейханом, А. Лаубе, К. Ауером виконували докладні малюнки з видами Львова і навколишніх замків для літографічних мастерень Ю. Піллера (низка альбомів краєвидів Галичини) і М. Яблонського

    1812 р.

    Поразка Наполеона в Росії (Бородинська битва)

  • 1814 р.

    Утворення першої професійної театральної трупи (Харків)

    1813 р.

    «Битва народів» під Лейпцигом, поразка війська Наполеона

  • Перша пол. ХІХ ст.

    Класицизм, романтизм, сентименталізм і бідермаєр у портретному малярстві львівського осередку. Творчість місцевих художників польського походження Я. і М. Машковських, М. Яблонського, Р. Гадзевича, Й. і А. Рейханів, австрійця К. Швейкарта

  • Перша пол. ХІХ ст.

    Постать художника-кріпака – характерне явище для української художньої культури кін. ХVIII – першої половини ХІХ ст.: творчість Мойсея Дикова (1820–?), Івана Засідателя (1839–1893), Івана Шаповаленка (1820–1890), Григорія Лапченка (1796/1801–1876/79). Здебільшого практикували портретний живопис

  • 1814–1861 рр.

    Роки життя Тараса Шевченка

    ХІХ ст.

    Доба романтизму в Європі: німецький романтизм (Каспар-Давід Фрідріх) Англія – Джон Констебл, Вільям Тернер (пейзаж), Йоган Фюслі, Вільям Блейк (візіонерство), мистецтво Франціско Гойї в Іспанії, французький романтизм в живописі Теодора Жеріко й Ежена Делакруа

  • 1815 р.

    Заснування першого в Галичині просвітницького товариства (Перемишль)

    1815 р.

    Анексія польських територій Російською імперією

    1815 р.

    Реставрація французької монархії.
    Поразка Наполеона при Ватерлоо

  • 1818–1821 рр.

    Діяльність театральної полтавської трупи на чолі з І. Котляревським та М. Щепкіним (постановки «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник»)

    1818 р.

    Заснування Варшавського університету

    Перша пол. ХІХ ст.

    Переосмислення середньовічної культури в архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві.
    Неоготичний стиль в архітектурі Франції, Німеччини, Англії.
    Живопис прерафаелітів в Англії

  • 1819 р.

    В. Лукашевич організовує Малоросійське таємне товариство з осередками в Києві, Полтаві, Чернігові, що ставило собі за мету здобути незалежність України

    1822 р.

    У Москві видано «Историю Малой России» в 4 томах Д. Бантиш-Каменського

  • 1820-і рр.

    Розвиток світських друкарень.
    Поява численних державних і приватних літографських майстерень, де виконували ілюстрації для періодичних видань, наукової, художньої літератури, а також видавали окремі відбитки і серії панорамних зображень краєвидів, міст, пам’яток старовини, етнографічних сюжетів, портретів (майстерні в Одесі, Києві, Миколаєві, Харкові, Львові)

    1825 р.

    Повстання декабристів в Росії

    1825 р.

    Перша пасажирська залізниця (Англія)

  • Перша третина ХІХ ст.

    Відкриття перших гімназій в Україні (Одеса, Кременець, Новгород-Сіверський, Харків, Полтава, Чернігів, Катеринослав, Київ, Ніжин) та вищих навчальних закладів (університет в Харкові і Києві, Рішельєвський ліцей в Одесі, торгова академія у Львові)

  • Перша третина ХІХ ст.

    Монументальні розписи в інтер’єрах палаців і громадських споруд: поступовий перехід від стилістики класицизму до офіційного академізму, що залишався актуальним до 1860–1870-х рр. Ремінісценції бароко в ілюзорних зображеннях неба на плафонних панно.
    Стінописи палаців Розумовських у Києві, Яготині, Козельці, Глухові, П. Завадовського в Ляличах, Кочубеїв у Хотині

  • Друга третина ХІХ ст.

    Розвиток пейзажу як самостійного жанру: панорамні зображення маєтків, садиб, видів українських міст (малярство і графіка М. Сажина, В. Тімма, Н. Орди, Ю. Глоговського, Гроте, Ф. Солнцева, В. Штенберга, Т. Шевченка).

    Романтизація  й ідеалізація етнографічного краєвиду українського села в живописі Лівобережної України (В. Штернберг, І. Сошенко).

    Розширення сюжетно-тематичного і жанрового діапазону графіки у творчості Т. Шевченка: побутові сцени, портрети, історичні та міфологічні сюжети, пейзажі, соціальні мотиви (альбом офортів «Живописна Україна» 1844 р., акварелі та малюнки тушшю, виконані в Україні до заслання у 1847 р.).

    Графічні ілюстрації до творів Т. Шевченка: рисунки М. Башилова і Я. де Бальмена до «Кобзаря» (1844), офорти В. Штернберга

  • Перша пол. ХІХ ст.

    Сакральна архітектура стилю ампір: незмінною залишається типологія храмів попереднього періоду:
    1) хрестокупольні – Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі (1804-1809, архітектор Фр. Фраполлі), Покровський собор в Ізмаїлі (1822-1836, архітектор Дж. Торічеллі), Преображенський собор у Білій Церкві (1833-1839);
    2) безстовпні хрещаті – Воскресенська церква в Батурині (1803), Покровська церква в с. Скибинці (1825);
    3) центричні – Миколаївська церква на Аскольдовій могилі в Києві (1808-1810, архітектор А. Меленський), Миколаївська церква в с. Веприк (1823), церква Всіх Святих в Гадячі (1836), Петропавлівська церква в с. Світязь (1846);
    4) зальні – Успенська церква в с. Осинове (1802), Миколаївська церква в Очакові (1804), Троїцька церква у Славгороді (1808, архітектор О. Паліцин);
    5) базилікальні – Троїцький костел в с. Ліщин (1805), Успенська церква у с. Веприк (1821), Вознесенська церква в Ізюмі (1819-1826), Покровська церква в с. Ромашки (1843), Троїцький костел в с. Ліщин (1805).Із 1803 р. на українських землях, які входили до складу Російської імперії, було заборонено будувати традиційні за композицією дерев’яні храми

  • Перша пол. ХІХ ст.

    Архітектура громадських і житлових споруд у стилі ампір. Масштабні будівничі проекти у містах, що ставали адміністративними центрами нових губерній Російської імперії: забудова Круглої площі в Полтаві (1810–1811), Чернігові, Одесі (будинок біржі 1829–1834 рр., торгові площі з галереями по периметру, міська лікарня 1806–1821 рр., ансамбль Приморського бульвару 1820–1840 рр.), Сімферополі, Миколаєві, Черкасах, Києві (Контрактовий будинок 1815–1817 рр., університет 1837–1842 рр., Інститут шляхетних дівчат 1838–1843 рр.), Харкові (корпуси університету 1820–1830-і рр.), Херсоні (торговельні ряди, морський шпиталь 1808 р.)

  • 1820-і–1830-і рр.

    Організація і діяльність таємних товариств

  • 1820-і–1830-і рр.

    Заснування музеїв – старожитностей в Керчі і Харкові, археологічного в Одесі, в Києві (1842)

  • 1820-і–1830-і рр.

    Поява образів українського селянства в романтичному живописі України: український період творчості Василя Тропініна (1776/80–1857)

  • 1820-і–1840-і рр.

    Автопортрет як одна з основних форм і виразників художньої свідомості в добу романтизму

  • 1827 р.

    Відкриття культурно-просвітницької установи – Інституту Оссолінських у Львові

  • 1830–1837 рр.

    Діяльність просвітницького товариства «Руська трійця»

    1837 р.

    Початок правління королеви Вікторії.Перший телеграф (Британія)

  • 1830-і–1860-і рр.

    Поширення академізму в українському живописі у творчості художників-випускників Петербурзької та європейських академій. Творчість К. Павлова (1792–1852), Г. Васька (1820–1878). Ідеалізуючий академізм італійської школи у роботах І. Шаповаленка і Г. Лапченка. Пізній романтизм і академізм у тематичних картинах, пейзажах, портретах А.Мокрицького (1810–1870).
    Класицистично-академічна тенденція в історичному малярстві: П. Борисполець (1805–1880), А. Гротович (1818–1889)

    1839 р.

    Зародження фотографії: технічна можливість робити фотовідбитки. Луї-Жак Дагерр і виставка дагеротипів у Парижі

  • 1830-і–1850-і рр.

    Розвиток напрямів постромантизму і бідермаєру в малярстві: замовниками виступали чиновники, викладачі, фахівці промислових підприємств німецько-австрійського походження.
    Риси бідермаєру у портретному жанрі: поширення родинних портретів з ускладненою композицією, що межує із жанровою картиною – творчість австрійця Г. Гольпейна (1814–після 1858) і Є. Крендовського (1810–1853), пов’язаного зі школою О. Венеціанова

  • 1830-і–1850-і рр.

    Монументально-декоративне мистецтво у світських інтер’єрах: розписи плафонів, горизонтальні панно на сюжети античної історії й міфології, виконані в техніці гризайлі, що імітують давньогрецькі рельєфи. Розписи палаців Одеси (графа Воронцова, Потоцького, Розумовського, Наришкіної) та будинків у невеликих маєткових садибах створено за участі українських художників-кріпаків

  • 1840 р.

    Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

    1842 р.

    Відкриття китайських портів, з 1854 – японських

  • 1845–1847 рр.

    Діяльність таємного Кирило-Мефодіївського братства

    1846 р.

    Краків відходить до Австрії

    Сер.–2 пол. ХІХ ст.

    Практика презентації творів мистецтва в громадському просторі (експозиції музеїв, організація Салонів)

  • 1848 р.

    Ліквідація в Габсбурзькій імперії кріпосного права

    1848 р.

    Перший комуністичний маніфест Маркса і Енгельса

    1848 р.

    Перше зібрання «Братства прерафаелітів».
    Початок правління Франца-Йосифа в Австрії (1848–1916)

  • 1848 р.

    Відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.Перший з’їзд українських діячів науки і культури «Собор руських вчених»

    1848 р.

    «Весна народів» в Австрії

    1848 р.

    Прихід до влади Наполеона ІІІ

  • 1840-і–1860-і рр.

    Завершальний етап розвитку класицистичної скульптури львівського осередку: меморіальна пластика, барельєфи архітектурних споруд П. Ойтеле (1804–1889).Перехідний період від класицизму до реалізму в скульптурі Галичини: творчість Ц. Годебського (1835–1909), Г. Красуцького (1837–1885) – надгробки і барельєфи будинків

  • Сер.–2 пол. ХІХ ст.

    Утвердження романтизму в українській архітектурі: використання пластичних форм романської, готичної, візантійської, ренесансної, мавританської архітектури, українського і московського зодчества XVI–XVII ст. (т. зв. «псевдостилі»). Формування бідермаєру, псевдогрецького і російсько-візантійського стилю.Стилізаторські реставрації історичних споруд

    2-а пол. ХІХ ст.

    Історизм в архітектурі Угорщини: активне будівництво громадських споруд і храмів у Будапешті

  • Сер.–2 пол. ХІХ ст.

    Напрямок романтизму в сакральній архітектурі: практика стилізації середньовічних форм.
    Спорудження православних храмів у російсько-візантійському (сер. ХІХ ст.), псевдоросійському і псевдовізантійському стилях (з 1860-х рр.): «типові проекти» церков російського зодчого К. Тона (мурований футляр дерев’яної Спаської церкви в Полтаві, 1837–1843 рр., Миколаївська церква в с. Старосілля, 1838 р.), Самсонівська церква у Полтаві (архітектор Л. Шарлемань, 1852–1856 рр.), Володимирський собор в Херсонесі-Таврійському (тепер Севастополь, 1861–1892 рр. – псевдовізантійський стиль з елементами середньовічної архітектури Грузії і Вірменії).Поширення інших псевдостилів: Преображенська церква в с. Мошни (1830–1840), церква Іоана Золотоуста в Ялті (1832–1837) з елементами мусульманського й індійського зодчества за проектами Дж. Торічеллі

  • Сер.–2 пол. ХІХ ст.

    В архітектурі католицьких і протестантських храмів з 1840-х рр. домінують романські і готичні форми: лютеранська кірха Христа Спасителя в Миколаєві (1848–1852), кірха св. Катерини в Києві (1855–1857), семінарійський костел св. Яна з Дуклі в Житомирі (1842);поступово їх починають поєднувати із формами ренесансу та бароко – євангелічна церква в колонії Грослібенталь біля Одеси (1842), костел в колонії Йосифсталь (1853), костел Успіння Діви Марії в Одесі (1853).Ансамбль резиденції митрополита Буковини (будівля Чернівецького національного університету), архітектор І. Главка, 1864–1882 рр. – зразок поєднання традицій українського народного мистецтва з елементами архітектури Візантії і романського Заходу.Продовження української національної традиції сакральної архітектури у дерев’яних церквах лемківської, буковинської, гуцульської, бойківської і галицької народних шкіл

  • 1850-і–1890-і рр.

    Формування у Львові нового мистецького середовища – українські й іноземні художники з академічною освітою, творчість яких присвячена відображенню побуту, звичаїв українського народу з дотриманням етнографічної достовірності у картинах історичного, побутового, портретного і пейзажного жанрів.
    Творчість А. Ґроттґера, О. Рачинського, М. Годлевського, Т. Аксентовича, Ю. Макаревича.Малярство і графіка К. Устияновича (1839–1903), Т. Копистинського (1844–1916), Т. Романчука (1865–1911)

    1851 р.

    І Всесвітня виставка в Лондоні

    1852 р.

    Зречення Наполеона ІІІ