Художні збірки XVII ─ XVIIІ ст. у магнатських замках-палацах Галичини

З розвитком магнатських резиденцій виникала все більша потреба в їх оздобленні. Твори мистецтва, що невпинно накопичувались у приміщеннях замків та палаців, демонстрували соціальне й матеріальне становище власників, відповідність їхнього смаку стилістичним змінам, політичні вподобання, родинні зв’язки, виконували функцію прославлення роду, його заслуг. Більшість авторів цих творів невідома. Для їх виконання запрошували як місцевих, так і іноземних майстрів, які часто працювали разом. Розгляд художніх збірок XVII ─ XVIII ст. поглибить наше уявлення про епоху та допоможе заглибитися в її культуру.

Магнатські твердині споруджувалися з подвійною метою: для захисту від ворожих нападів та від посталих селян. Їх розміри та міцність залежали від достатків родини. В XVI ст. значні за розмірами резиденції часто будували з дерева, що викликало іронічні зауваження іноземців, бо сприймалось ними «гарно складеною купою палива». Існувало чимало замків, закладених на середньовічній основі, що нагадували неприступні кам’яні твердині. Все ж активний розвиток військової техніки спонукав до вдосконалення фортифікацій. Авторитет зберігала за собою Італія, де замки приваблювали і оборонністю і комфортабельністю. Тому італійські будівничі були найбільш бажаними на теренах Польщі, до складу якої входили західноукраїнські землі. Замки стали вісниками нових перемін, відображаючи стилістичні зміни як в архітектурі (фортифікаційна система, планувальна структура, скульптурний декор фасадів), так і в інтер’єрах (внутрішнє оздоблення й наповнення мистецькими творами).

Жовківський замок, 1909 р.
Жовківський замок, 1909 р.

Художні збірки світського живопису знаходиль у численних магнатських замках і палацах Галичини. Мало що з цих збірок дійшло до нашого часу. Проте описи та інвентарі дають можливість скласти про них певне уявлення. Найстаріший з відомих нам інвентарів, складений 1690 р., зберіг перелік картин, які знаходились у «лазні» Жовківського замку, тодішній резиденції короля Яна ІІІ Собеського. У трьох залах «лазні» було розміщено бл. 130 картин. Майже 20 з них означені в інвентарі як голландського, французького та польського походження. Всі інші 113 картин, імовірно, були роботами місцевих малярів. За своїми жанрами ці твори поділялись на: анімалістичні ─ переважно зображення птахів ─ 45 картин; побутові ─ купці, пияки, рибалки і рибачки, жінки, дівчата, пілігрими, жнива ─ 20 картин; марини ─ кораблі на морі, морська буря ─ 13 картин; міфологічні ─ Діана, Венера, Вулкан, сатири, німфи, грації ─ 13 картин; натюрморти ─ квіти, фрукти, овочі, пляшки, люльки з тютюном, посуд ─ 8 картин; біблійні ─ Потоп, Сусанна і старці, Лот з дочками, Іван Хреститель, Вознесіння Богородиці ─ 6 картин; алегоричні ─ алегорія живопису та пори року ─ 6 картин; пейзажі ─ 2 картини.

Цікаво, що провідні жанри XVII ст. ─ міфологічний, релігійний та алегоричний представлені тут лише п’ятою частиною живописних творів. Переважають картини нових на той час видів реалістичного живопису, що розвивався у Голландії у формах побутового, анімалістичного, пейзажних жанрів, марин та натюрмортів. Близько половини з них анімалістичні полотна. Зазначимо, що на початку XVII ст. статутом львівського малярського цеху вимагалось від вступаючих до нього вміння зображати різні лови та полювання. За Яна ІІІ Собеського в численних залах Жовківського замку висіла величезна кількість картин. Інвентарний опис 1727 р. нараховує їх понад 300. Здебільшого це були портрети європейських володарів, англійських, шведських та французьких королів, московського царя, німець¬ких електорів, римських Пап, польських коро¬лів (Стефана Баторія, Владислава IV, Сигізмунда II та інших), а також відомих галицьких й волинських феодальних володарів (Жолкевського, Даниловича, Острозького, Замойського, Хоткевича, Тарновського, Опалінського та інших). У колекції також були портрети Яна ІІІ Собеського та членів його родини.

Великою була група картин на релігійну тематику. Серед них найчастіше зустрічаються зображення Мадонни, Марії Магдалини, Адама та Єви, «Святої родини», Сусанни, «Вавилонської вежі», Самсона, Юдифи, «Ессе Ноmо», Івана Хрестителя, «Положення до гробу», царя Давида, апостола Петра, «Різдва Христового», трьох волхвів, «Благовіщення», св. Цецилії, св. Франціска, св. Ієроніма та ряд інших сюжетів, характерних для західноєвропейського ренесансного та барокового живопису. З-поміж картин на міфологічну тематику треба відмітити зображення Фортуни, Діани, Бахуса, Вулкана, Купідона, Андромеди, Європи, алегорії чотирьох пір року, історію Ахіллеса, зображення чотирьох частин світу. Були тут і картини з античної історії, а саме: зображення Олександра і Дарія, Апелеса, Овідія. Великою була збірка картин на побутову тематику (69 робіт), причому більшість голландського та нідерландського походження. Серед них зображення танцю¬ючих селян, відвідин лікарем хворої, цируль¬ника, який лікує рану, хліва із худобою, жінки з музичними інструментами, чоловіка, який грає на дуді (духовий інструмент, подібний на волинку), ловлі риби, бенкета, полювання, дівчини з фруктами, пастухів і пастушок, городниці, шевської майстерні, жінки, яка читає, дітей, учнів, вершників, старих бабусь, циганського табору. Були також картини із зображенням купальщиць, венеціанського карнавалу, венеціанських монашок. Налічувалось кілька десятків пейзажних полотен, ландшафтів. Один з них означений як «ландшафт з голландцями». На деяких картинах зображені бурі на морі, кораблі, що пливуть або розбиваються.

Близько десяти полотен було баталістичного жанру під назвами «Німецька баталія», «Турецька баталія». Добре представлений на¬тюрморт і анімалістичний жанр. Серед натюрмортів найбільше квітів, фруктів та овочів. Було багато зображень птахів, як свійських (кури, півні, качки), так і диких (ворони, лебеді, цаплі, сови). Зустрічалися зображення риб.

Окреме місце посідають алегоричні натюрморти типу vanitas, що мали певне по¬ширення в Україні. Один з них визначено як роботу місцевого маляра. Сюди ж належать алегоричні натюрморти із зображенням черепа з совою та дятлом на ньому, черепа з книжкою та шпагою.

Бережанський замок, 1915 р.
Бережанський замок, 1915 р.

Велика живописна збірка прикрашала Бережанський замок, що більше 200 років був головною резиденцією Сенявських. З інвентарного опису 1762 р. довідуємося, що картини висіли в 14 залах, покоях, бібліотеці. На плафонах двох великих залів були вміщені батальні композиції, що відтворювали битви під Віднем та Журавно. Плафонні сцени битви під Хотином композиційно нагадували розташування зображень у лицарському залі в Підгірцях, з медальйоном у центрі та дев’ятьма сюжетами довкола. У супрапортах (картинах, що вміщувалися над дверима та камінами) були анімалістичні сюжети ─ півень із горобцем, лелека і дрофа, собаки і дикий кабан, різні птахи. Портретів у замкових приміщеннях висіло найбільше. У великому залі знаходилось 48 великих королівських портретів, у передпокої цього залу ─ 4 портрети турецьких послів. У інших приміщеннях були розвішані портрети київського воєводи Потоцького, Ієроніма, Миколая, Рафала, Прокопа та Олександра Сенявських, коронного гетьмана Сенявського та його дружини, Радзивілла, Хоткевича, Станіслава Любомирського та його дружини та інші. У супрапортах «віденського» залу були вміщені портрети царя Петра І, який гостював у замку 1707 та 1711 рр., на білому коні та королеви Ядвіги. В інвентарному описі зрідка вказана національна приналежність картин, що знаходилися в замку. Відомо, що в бібліотеці висів образ Христа та св. Миколая «руської» роботи. У другому, верхньому покої, знаходилися два портрети «по-французьки мальовані». Згадуються «картини італійські» із зображенням Івана Хрестителя та вигнання Христом торговців з храму.

Вишневецький замок, 1932─1939 рр.
Вишневецький замок, 1932─1939 рр.

Багата збірка живопису була у Вишневецькому палаці. Лише одних портретів там налічувалось бл. 600. До цієї кількості вхо¬дило три збірки портретів Вишневецьких, Мнішеків, Тарлів. Галерея Вишневецьких складалась із 30 портретів, виконаних у повний зріст. У важких овальних рамах, вони створювали сильне враження своїми суворими обличчями й величними позами. Серед них виділявся героїчний портрет Дмитра Байди Вишневецького. Галерея Мнішеків налічувала 72, а галерея Тарлів ─ 34 портрети. Крім того, було 200 портретів князів Острозьких, Лещинських, Замойських, Сангушків, Чарторийських, Потоцьких, Тишкевичів, Фірлеїв, Понятовських, Четвертинських, Браницьких та інших. Цей грандіозний пантеон магнатів був доповнений великим залом з портретами польських королів, починаючи від Лешків та Попелів, за якими йшли П’ясти та Ягеллони. Галерею завершувало зображенням останнього польського короля.

У Вишневецькому палаці, крім портретів, було бл. 40 картин, на яких показані битви з татарами, мисливські сцени, пейзажі, ви¬ди міст. Серед картин історичного змісту були сейми, різні аудієнції та елекції. Найбільш відома з них серія полотен, присвячених історії Дмитрія Самозванця та Марини Мнішек.

Палац Мнішеків у Ляшках Мурованих, 1904 р.
Палац Мнішеків у Ляшках Мурованих, 1904 р.

Майже 600 творів малярства і гравюри було зібрано в палаці Мнішеків у Ляшках Мурованих (нині ─ с. Муроване Старосамбірського р-ну) (іл. 4). Дві третини з них складали портрети, розміщені в двох залах другого поверху. Зокрема, в «королівському» знаходилось 60 портретів польських королів, оправлених в однакові золочені рами, та ще 45 різних портретів. У другому «фамільному» залі у верхній частині стін було розвішано 52 портрети представників родини Мнішеків та 45 «інших» портретів.

Велика збірка картин знаходилась у Підгорецькому замку. В 11 парадних залах ─ лицарському, кармазиновому, китайському, золотому, дзеркальному, жовтому, зеленому, в мозаїчному кабінеті, у двох передпокоях та капелі ─ згідно з описами кінця XIX ст., було бл. 100 портретів та 200 картин. Портрети переважно зображали Ржевуських, Собеських та споріднених з ними родин. Більшість картин була присвячена релігійним сюжетам (понад три чверті), 100 з них належали пензлю Шимона Чеховича. Решта картин відтворювали історичні, міфологічні, побутові та пейзажні теми. Це здебільшого були копії з Рафаеля, Дж. Романо, Тіціана, Корреджо, Джорджоне, Веронезе, Карачі, Рубенса, Йорданса, Басано, Караваджо, К. Дольчі, С. Рози, Міріса та інші. Автором низки полотен був Ян де Баан, який заклав початок цієї галереї своїми творами історичного змісту, присвяченими діяльності засновника замку коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського та історичним подіям його часу. З виконаних Я. де Бааном картин слід назвати «Облогу Смоленська» та «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Владиславом IV». Обидві картини значних розмірів, датовані 1663 р. Імовірно, до цієї історичної серії належали дві картини, що були вкомпоновані у плафон лицарського залу.

Наведені відомості про художні збірки XVII ─ XVIII ст. в замках та палацах Галичини свідчать про різноманітність їх складу. Головне місце в них посідали портрети, за якими йдуть картини різних жанрів. Звертає увагу дуже обмежена кількість полотен на теми античної міфології, що, можливо, було пов’язано із впливом католицької та православної церков. Зате бачимо багато картин побутового жанру, пейзажів, анімалістичних зображень.

Палацово-замкові комплекси в Україні на 90% загинули разом з художніми творами, недосліджені й неопубліковані, що можна назвати культурною катастрофою. Збережені рештки окремих галерей, що перебувають здебільшого в музеях, є сумним нагадуванням про минулу велич. Поодинокі нащадки родів, розкидані по світу, володіють окремими творами. Лише деяким галереям пощастило бути описаними в палацових інвентарних книгах, що постійно перебувають у полі зору дослідників, особливо у зв’язку з нинішнім відродженням окремих замків та палаців Галичини.

На основі монографій Павла Жолтовського «Художнє життя на Україні в XVI ─ XVIII ст.» (Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI ─ XVIII ст. ─ Київ: Наукова думка, 1983. ─ 178 с., іл.) та Володимира Овсійчука «Українське мистецтво другої половини XVI ─ першої половини XVII ст.» (Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI ─ першої половини XVII ст. ─ Київ: Наукова думка, 1985. ─ 184 с., іл. С. 39-40).

Повернутись назад